Відносна величина грошового заощадження як модулятор темпорального фреймінг-ефекту
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Анотація. Це дослідження ставить під сумнів традиційний підхід до моделювання прийняття інтертемпоральних рішень, а саме пропонується відійти від сингулярної часової лінії, вздовж якої зазвичай моделюється дисконтування цінності. У дослідженні розглядається припущення про здатність розуму генерувати кілька ментальних репрезентацій плину часу, а отже, теза про складну природу часового виміру досвіду особи. Представлено два експерименти щодо впливу відносної величини грошового заощадження на маніфестацію ефекту часового фреймінгу. В них вивчається вплив різних типів когнітивної репрезентації часу на привабливість пропозиції щодо грошового заощадження. Таким чином специфікуються властивості різних когнітивних репрезентацій часу. В обох дослідженнях як основний було застосовано метод міжгрупового порівняння. Завдання для випробуваних стосувались прийняття рішення й були випадковим чином розподілені між експериментальними умовами та випробуваними. Вони спрямовувались на оцінювання впливу репрезентації плину часу та впливу часової відстані на прийняття рішення щодо грошового заощадження. Перший експеримент розкриває привабливість пропозиції грошового заощадження, сформульованої в ситуаційному та пропозиційному плині часу в двох модусах - в минулому та майбутньому часі. Результати описують розбіжності у прояві фреймінг-ефекту, подібного до класичної задачі «Піджак та калькулятор», але залежно від застосованої репрезентації плину часу та в означених модусах часу. Другий експеримент досліджує обидві репрезентації плину часу лише в модусі майбутнього, але з довшими часовими відстанями. Тоді як пропозиційна репрезенція плину часу спричиняє сильну втрату привабливості пропозиції, привабливість грошового заощадження при ситуаційній репрезентації плину часу зменшується істотно повільніше. Розбіжність між властивостями ситуаційної та пропозиційної репрезентацій часу детермінує відмінності в прийнятих рішеннях та у особливостях маніфестації часового фреймінг-ефекту. Чим вище відносне заощадження запропоноване в минулому часі, тим сильніший ефект часового фреймінгу. Протилежне було виявлено для майбутнього часу. Тут зростання відносного заощадження призводить до зменшення ефекту часового фреймінгу. Загалом, результати підтверджують суттєву розбіжність між двома когнітивними репрезентаціями плину часу та підтримують тезу про складну природу часового виміру досвіду особи.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Посилання
Beran, M.J., Evans, T.A., Paglieri, F., McIntyre, J.M., Addessi, E., & Hopkins, W.D. (2014). Chimpanzees (Pan troglodytes) can wait, when they choose to: A study with the hybrid delay task. Animal Cognition, 17, 197-205. doi: 10.1007/s10071-013-0652-9.
Boyer, P. (2008). Evolutionary economics of mental time travel? Trends in Cognitive Sciences, 12(6), 219-224. doi: 10.1016/j.tics.2008.03.003.
Chen, H., & Zhao, X. (2024). How time flies: Time perception and intertemporal choice. Journal of Behavioural and Experimental Economics, 109, article number 102160. doi: 10.1016/j.socec.2023.102160.
Dai, L., Wang, Y., Chark, R., & Liu, L. (2025). Comparing intertemporal decision-making models: Predictions and applications in lifespan through subjective time perception. British Journal of Psychology, 116(4): 854–876. doi: 10.1111/bjop.12796 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/40344446/
Darke, P.R., Freedman, J.L., & Chaiken, S. (1995). Percentage discounts, initial price, and bargain hunting: A heuristic-systematic approach to price search behaviour. Journal of Applied Psychology, 80(5), 580-586. doi: 10.1037/0021-9010.80.5.580.
Frederick, S., Loewenstein, G., & O’Donoghue, T. (2002) Time discounting and time preference: A critical review. Journal of Economic Literature, 40(2) 351-401. doi: 10.1257/002205102320161311.
Freyd, J.J. (1987). Dynamic mental representations. Psychological Review, 94(4), 427-438. doi: 10.1037/0033-295X.94.4.427.
Freyd, J.J. (1992) Dynamic representations guiding adaptive behaviour. In F. Macar, V. Pouthas & J. Friedman (Eds.), Time, action and cognition (pp. 309-323), Dordrecht: Kluwer. doi: 10.1007/978-94-017-3536-0_32.
Heath, T.B., Chatterjee, S., & France, K.R., (1995). Mental accounting and changes in price: The frame dependence of reference dependence. Journal of Consumer Research, 22(1), 90-97. doi: 10.1086/209437.
Huang, G., & Xu, J. (2024). Disentangling the effects of temporal framing on risk perception, attitude, behavioural intention, and behaviour: A multilevel meta-analysis. Communication Research, 51(1), 3-27. doi: 10.1177/00936502221102102.
Jiang, Y., Jiang, C., Hu, T., & Sun, H. (2022). Effects of emotion on intertemporal decision-making: Explanation from the single-dimension priority model. Journal: Acta Psychologica Sinica, Volume: 54(2): 122–140, https://journal.psych.ac.cn/acps/EN/10.3724/SP.J.1041.2022.00122
Keidel, K., Murawski, C., & Ettinger, U. (2025). Attentional mechanisms of the date/delay effect in intertemporal choice: An eye-tracking study. Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition, 51(5): 737–754. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/38900547/
Keidel, K., Rramani, Q., Weber, B., Murawski, C., & Ettinger, U. (2021). Individual differences in intertemporal choice. Frontiers in Psychology, 12, Article: 643670, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33935897/
Krishnamurthy, P., & Kumar, P. (2002). Self-other discrepancies in waiting time decisions. Organizational Behaviour and Human Decision Processes, 87(2), 207-226. doi: 10.1006/obhd.2001.2980.
Kulati, E., Myck, M., & Pasini, G. (2023). Temporal discounting in later life. Journal of Economic Behavior & Organization, 213: 87–101. doi: 10.1016/j.jebo.2023.07.015. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0167268123002469
Kühberger, A. (1998). The influence of framing on risky decisions: A meta-analysis. Organizational Behaviour and Human Decision Process, 75(1), 23-55. doi: 10.1006/obhd.1998.2781.
Levin, I.P., Schneider, S.L., & Gaeth, G.J. (1998). All frames are not created equal: A typology and critical analysis of framing effects. Organizational Behaviour and Human Decision Process, 76(2), 149-188. doi: 10.1006/obhd.1998.2804.
Lipman, S. A., & Attema, A. E. (2024). A systematic review of unique methods for measuring discount rates. Journal of Risk and Uncertainty, 69: 145–189. doi: 10.1007/s11166-024-09439-1 https://link.springer.com/article/10.1007/s11166-024-09439-1?utm_source=chatgpt.com
Loewenstein, G., & Elster, J. (Eds.) (1992). Choice over time. New York: Russell Sage Foundation.
Loewenstein, G.F. (1988). Frames of mind in intertemporal choice. Management Science, 34(2), 200-214. doi: 10.1287/mnsc.34.2.200.
Moon, Ph., Keasey, K., & Duxbury, D. (1999). Mental accounting and decision making: The relationship between relative and absolute savings. Journal of Economic Behaviour & Organization, 38(2), 145-153. doi: 10.1016/S0167-2681(99)00003-7.
Polunin, O. (2009). Temporal dimension of the framing effect in topical mental accounting. Studia Psychologica, 51(4), 434-355.
Polunin, O. (2011). Temporal processes in the topical mental accounting. Studia Psychologica, 53(3): 275-292.
Polunin, O. (2013) Aging of monetary saving proposition formulated from the first- and the third-person perspectives as factor modulating the framing effect. Studia Psychologica, 55(2): 123-138. https://doi.org/10.21909/sp.2013.02.630
Polunin, O. (2014) The first- and the third-person perspective on monetary saving proposition made in future time mode. Studia Psychologica, 56(4):253-265. https://doi.org/10.21909/sp.2014.04.664
Polunin, O. (2015). Cognitive representation of situational and propositional time flow as basis for temporal framing effect in future time mode. Studia Psychologica, 57(1), 5-20.
Polunin, O. (2021) Time Flow in the Human Mind. In: A.Zhanaev, O.Tkachenko (eds.), Searching for Identity. Personal Experiences and Methodological Reflections. Monography LIBAL, Tom IV, Wydział „Artes Liberales” Uniwersytetu Warszawskiego, Warsaw, 2021, 380p: 307-340. https://wuw.pl/data/include/cms//Searching_Zhanaev_Ayur_Thachenko_Olha_red_2021.pdf?v=1623509918157
Polunin, O. The modelling of explanation in the space of the multiple mental representations of time flow. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 2025, 13(1): 83-97. doi: 10.31548/hspedagog/1.2025.83
Rosati, A.G., Stevens, J.R., Hare, B., & Hauser, M.D. (2007). The evolutionary origins of human patience: Temporal preferences in chimpanzees, bonobos, and human adults. Current Biology, 17(19), 1663-1668. doi: 10.1016/j.cub.2007.08.033.
Sarmiento, L. F., Ríos-Flórez, J. A., Paez-Ardila, H. A., et al. (2023). Pharmacological modulation of temporal discounting: A systematic review. Healthcare, 11(7), Article: 1046. doi: 10.3390/healthcare11071046. https://www.mdpi.com/2227-9032/11/7/1046?utm_source=chatgpt.com
Seaman, K. L., Abiodun, S. J., Fenn, Z., Samanez-Larkin, G. R., & Mata, R. (2022). Temporal discounting across adulthood: A systematic review and meta-analysis. Psychology and Aging, 37(1): 111–124. doi: 10.1037/pag0000634. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35113618/
Sun, C., & Potters, J. (2022). Magnitude effect in intertemporal allocation tasks. Experimental Economics, 25: 593–623. doi: 10.1007/s10683-021-09723-w. https://link.springer.com/article/10.1007/s10683-021-09723-w?utm_source=chatgpt.com
Svenson, O. (2008). Decisions among time saving options: When intuition is strong and wrong. Acta Psychologica, 127(2), 501-509. doi: 10.1016/j.actpsy.2007.09.003.
Tversky, D., & Kahnemen, A. (1981). The framing of decisions and the psychology of choice. Science, 211(4481), 453-458. doi: 10.1126/science.7455683.
Weber, E.U., Jonson, E.J., Milch, K.F., Chang, H., Brodscholl, J.C., & Goldstein, D.G. (2007). Asymmetric discounting in intertemporal choice: A queery-theory account. Psychological Science, 18(6), 516-523. doi: 10.1111/j.1467-9280.2007.01932.x.