Феномен безкарності в історії та принцип справедливості

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Горностай Павло Петрович

Анотація

Вступ. Особливістю сучасної історико-політичної ситуації є тотальна криза міжнародного права. Завданням сучасних суспільних наук, зокрема соціальної, політичної та історичної психології, є знаходження дієвих інструментів реалізації оновлених принципів міжнародного права, надання їм наукового (не лише політичного і юридичного, а й психологічного) обґрунтування та забезпечення.


Мета роботи – описати і проаналізувати приклади реалізації принципу безкарності та принципу невідворотності покарання за найтяжчі історичні колективні злочини; виявити помітні тенденції щодо наслідків їх реалізації; на основі цього аналізу зробити висновок про можливі історико-психологічні закономірності.


Методологія та наукові підходи. Основними науковими підходами є історична і політична психологія. Методи дослідження спираються переважно на аналіз документів та історичних фактів, а також на аналіз і синтез наукових досягнень у різних галузях і напрямах.


Основні результати. У світовій політичній історії діють два принципи правового регулювання відносин між людьми і групами: 1) принцип безкарності; 2) принцип невідворотності покарання. Щоб з’ясувати, як вони впливають на історію, ми дослідили три «лінії безкарності»: «Московія – Російська імперія – СРСР – РФ»; «більшовизм-сталінізм – маоїзм – комуністичні режими – путінізм»; «Голодомор – Голокост». На основі дослідження ми зробили такі висновки. В усіх глобальних конфліктах завжди перемагали прогресивні сили. Створення міжнародних трибуналів з приводу колективних злочинів завжди мало позитивні наслідки, принаймні для їх фігурантів. Уникнення покарання, «часткове» засудження або порушення принципу справедливості, як правило, призводили до ресентименту, а від нього – до реваншизму. Перехід від демократичного устрою до тоталітарного можливий у законний спосіб, зворотний перехід у законний спосіб неможливий. Усі держави і суспільства, які обрали демократичний шлях розвитку, демонструють економічне зростання і розвиток усіх громадських і суспільних сфер. Демократична перспектива містить у собі ресурс, здатний нівелювати дію закономірностей, пов’язаних з безкарністю і порушенням принципу справедливості.


Висновки. Отримані результати істотно розширюють проблематику досліджень у галузі психології колективних травм, пропонують нові дослідницькі інструменти і практичні засоби для вирішення актуальних завдань сучасної суспільно-політичної ситуації. Перспектива подальших досліджень полягає в розробленні соціально-психологічної теорії історико-культурної картини світу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Горностай, П. (2026). Феномен безкарності в історії та принцип справедливості. Проблеми політичної психології, 19(33). https://doi.org/10.33120/popp-Vol19-Year2026-234
Розділ
Articles
Біографія автора

Горностай Павло Петрович, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу психології малих груп та міжгрупових відносин

Посилання

Acemoglu, D., & Robinson, J. A. (2022). Chomu natsii zanepadaiut. Pokhodzhennia vlady, bahat·stva ta bidnosti [Why Nations Fail. The Origins of Power, Prosperity, and Poverty]. 7th ed. Kyiv: Nash Format. (in Ukrainian)
Bassiouni, M. C. (2000). Combating Impunity For International Crimes, University of Colorado Law Review, 2(71), 409–422. https://scholar.law.colorado.edu/lawreview/vol71/iss2/5 (in English)
Bignyak ,O. V. (2021). Pravo spravedlyvosti v mizhnarodnomu pravi [The Right to Justice in International Law]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal [Juridical scientific and electronic journal], 2, 327–331. https://doi.org/10.32782/2524-0374/2021-2/80 (in Ukrainian)
Bílková, V., & Cristani, F. (2025). Mechanisms of international justice to fight impunity: International tribunals, universal jurisdiction and transitional justice processes. https://doi.org/10.2861/4899387 (in English)
Cribari-Neto, F. & Santos, M. A. F. L. (2024). An empirical analysis of worldwide impunity. Humanities & Social Sciences Communications, 11, 1285. https://doi.org/10.1057/s41599-024-03803-x (in English)
Gornostai, P. (2023). Psykholohiia kolektyvnykh travm [Psychology of collective traumas]. Kropyvnytskyi: Imex-Ltd. https://lib.iitta.gov.ua/738684/ (in Ukrainian)
Griffin, M. (2000). Ending the impunity of perpetrators of human rights atrocities: A major challenge for international law in the 21st century. International Review of the Red Cross, 6, 369–389. (in English)
Kononenko, S. (2013). Mizhnarodni vidnosyny ta yikh systemy [International Relations and Their Systems]. Politychnyy menedzhment [Political Studies], 1-2, 186–195. (in Ukrainian)
Koskenniemi, M. (2002). Between Impunity and Show Trials. Max Planck Yearbook of United Nations Law, 6(1), 1–32. https://doi.org/10.1163/138946302775159451 (in English)
Nozhenko, V. A. (2024). Kontseptsii spivvidnoshennia zakonnosti ta spravedlyvosti v ideiakh uchenykh XX stolittia [Concepts of the relationship between legality and justice in the ideas of 20th century scientists]. Naukovi pratsi Mizhrehionalnoi Akademii upravlinnia personalom. Yurydychni nauky [Scientific Works of Interregional Academy of Personnel Management. Legal Sciences], 3(22), 243–248. https://journals.maup.com.ua/index.php/law/article/view/3851 (in Ukrainian)
Oliynyk, O. (2019). Sutnist pryntsypu spravedlyvosti za mizhnarodnym kryminalnym pravom [The essence of the principle of justice in international criminal law]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo [Entrepreneurship, Economy and Law], 9, 216–220. (in Ukrainian)
Opotow, S. (2002). Psychology of Impunity and Injustice: Implications for Social Reconciliation. In Post-Conflict Justice. Leiden, The Netherlands: Brill | Nijhoff. https://doi.org/10.1163/9789004479579_012 (in English)
Snyder, T. (2025). Kryvavi zemli. Yevropa mizh Hitlerom i Stalinym [Bloodlands. Europe between Hitler and Stalin]. Lviv: Choven. (in Ukrainian)
Stadnik, I. V., & Mikhaylina, T. V. (2025). Spravedlyvist yak osnovopolozhnyi pravovyi pryntsyp: istorychna evolyutsiia ta suchasne znachennia [Justice as a fundamental legal principle: historical evolution and modern significance]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo [Uzhhorod National University Herald. Series: Law], 1(90), 137–148. (in Ukrainian)
Sydorenko, I. G. (2014). Istorychni interpretatsiyi pryntsypu spravedlyvosti [Historical interpretations of the principle of justice]. Kultura i suchasnist [Culture and Contemporaneity], 2, 8–12. (in Ukrainian)
Ukraine World (2022). Crime without punishment: the psychology of Russian impunity. Ep. 142 [audio podcast]. https://ukraineworld.org/en/podcasts/ep-142 (in English)
Volkan, V. D. (2001). Transgenerational Transmissions and Chosen Traumas: An Aspect of Large-Group Identity. Group Analysis, 34(1), 79–97. https://doi.org/10.1177/05333160122077730
Zur, J. (1994). The Psychological Impact of Impunity. Anthropology Today, 10(3), 12–17. https://doi.org/10.2307/2783479 (in English)