Травмоінформований підхід: світові практики і український контекст (наративний огляд)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Вступ. Українське суспільство тривалий час живе в умовах війни, а її досвід суттєво впливає на соціальну взаємодію, комунікацію та функціонування суспільних систем. У цих умовах особливої актуальності набуває травмоінформований підхід як концептуальний принцип, що враховує вплив травматичного досвіду на людину і суспільство.
Мета: проаналізувати травмоінформований підхід (ТІ) як концептуальний принцип, систематизувати його основні засади і логіку впровадження, а також визначити особливості його застосування в українських реаліях.
Методи. Дослідження базується на наративному огляді сучасної наукової літератури, аналізі принципів, моделей та підходів до впровадження травмоінформованості, а також порівнянні міжнародного досвіду із сучасним українським контекстом.
Результати. Проаналізовано основні принципи травмоінформованого підходу і модель SAMHSA як найбільш поширений підхід у сфері травмоінформованої підтримки. Проведено порівняльний аналіз модифікацій і моделей травмоінформованого підходу, їхніх спільних компонентів і відмінностей. Модель «4R» проаналізовано як один із ключових способів упровадження травмоінформованого підходу та порівняно із сучасними модифікаціями й розширеннями. Встановлено, що український контекст обтяжений додатковими викликами щодо впровадження травмоінформованого підходу через масовість і тривалість травматичного впливу, множинність воєнних досвідів і розмитість межі між отримувачами і надавачами допомоги.
Висновки. Визначено, що попри значну варіативність моделей і підходів сучасні концепції травмоінформованості мають спільне концептуальне ядро, яке найбільш системно представлене в моделі SAMHSA. Водночас практики впровадження травмоінформованого підходу залишаються неоднорідними, недостатньо операціоналізованими і значною мірою залежать від контексту застосування. Показано, зокрема, що український контекст з огляду на додаткові виклики має певні особливості щодо реалізації травмоінформованого підходу через масовість і тривалість травматичного впливу, множинність воєнних досвідів та необхідність одночасної підтримки як отримувачів допомоги, так і самих систем взаємодії. Попри це травмоінформований підхід залишається одним із найбільш перспективних способів організації підтримки, соціальної взаємодії та подолання наслідків війни в українському суспільстві.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Посилання
Bargeman, B. (2021). Understanding Trauma-Informed Care: A Critical Interpretive Synthesis (Doctoral dissertation). https://prod-ms-be.lib.mcmaster.ca/server/api/core/bitstreams/f2d3b4db-3186-4127-9d1b-892df30eb6dc/content (in English)
Berring, L. L., Holm, T., Deleuran, C. L., Sørensen, R., & Koivisto, K. (2024). Implementing Trauma-Informed Care — Settings, Definitions, Interventions, Measures, and Implementation across Settings: A Scoping Review. Healthcare (Basel), 12(9), 908. https://doi.org/10.3390/healthcare12090908 (in English)
Bowen, E., & Murshid, N. S. (2016). Trauma-Informed Social Policy: A Conceptual Framework for Policy Analysis and Advocacy. American Journal of Public Health, 106(2), 223–229. https://doi.org/10.2105/AJPH.2015.302970 (in English)
British Columbia Ministry of Health. (2013). Trauma-informed practice guide. https://cewh.ca/wp-content/uploads/2012/05/2013_TIP-Guide.pdf (in English)
Christen-Schneider, C. (2025). Trauma-Informed Restorative Dialogues: The Power of Community. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003271611 (in English)
Clark, C., Classen, C. C., Fourt, A., & Shetty, M. (2014). Treating the Trauma Survivor: An Essential Guide to Trauma-Informed Care. Routledge. (in English)
Elliot, D. E., Bjelajac, P., Fallot, R. D., Markoff, L. S., & Reed, B. G. (2005). Trauma-informed or trauma-denied: Principles and implementation of trauma-informed services for women. Journal of Community Psychology, 33(4), 461–477. https://doi.org/10.1002/jcop.20063 (in English)
Goldstein, E., Chokshi, B., & Melendez-Torres, G. J. (2024). Effectiveness of Trauma-Informed Care Implementation in Health Care Settings: Systematic Review of Reviews and Realist Synthesis. The Permanente Journal, 28(1), 135–150. https://doi.org/10.7812/TPP/23.127 (in English)
Kukharuk, O. Yu., & Syrytsia, M. V. (2026). Zahalni nastanovy z traumoinformovanoho spilkuvannia [General guidelines for trauma-informed communication]. BO TsRR «YARMIZ». https://yarmiz.org.ua/ua/guidelines-trauma-informed-communication/ (in Ukrainian)
Ritblatt, S. N., & Hokoda, A. (Eds.). (2022). From Trauma to Resiliency: Trauma-Informed Practices for Working with Children, Families, Schools, and Communities. Routledge. (in English)
SAMHSA. (2014). SAMHSA’s concept of trauma and guidance for a trauma-informed approach (HHS Publication No. SMA 14-4884). Substance Abuse and Mental Health Services Administration. https://www.traumainformedcare.chcs.org/wp-content/uploads/samhsa_trauma_concept_paper.pdf (in English)
Schachter, C. L., Stalker, C. A., Teram, E., Lasiuk, G. C., & Danilkewich, A. (2008). Handbook on Sensitive Practice for Health Care Practitioners: Lessons from Adult Survivors of Childhood Sexual Abuse. Public Health Agency of Canada. (in English)
Treisman, K. (2021). A Treasure Box for Creating Trauma-informed Organizations. Jessica Kingsley Publishers. https://uk.jkp.com/products/a-treasure-box-for-creating-traumainformed-organizations? (in English)
Unger, B., Lundström, S., Planta, K., & Austin, B. (Eds.). (2016). Transforming war-related identities: Individual and social approaches to healing (Berghof Handbook Dialogue Series No. 11). Berghof Foundation. https://berghof-foundation.org/files/publications/Berghof_Handbook_Dialogue_11web.pdf (in English)
Wathen, C. N., Schmitt, B., & MacGregor, J. C. D. (2021). Measuring Trauma- (and Violence-) Informed Care: A Scoping Review. Trauma, Violence, & Abuse, 24(1), 261–277. https://doi.org/10.1177/15248380211029399 (in English)