Історії з майбутнього як сценарії: досвід театрально-творчого проєкту українських підлітків у міграції

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена труднощами адаптації та порушенням відчуття безпеки українських дітей і підлітків унаслідок повномасштабної війни та вимушеної міграції. У цих умовах особливого значення набуває вивчення уявлень про майбутнє як психологічного ресурсу регуляції поведінки та формування суб’єктності.

Метою дослідження був якісний аналіз колективно створених театральних сценаріїв українських підлітків, які перебувають у вимушеній міграції, з метою виявлення особливостей їхнього образу майбутнього і суб’єктної позиції щодо нього.

Методологічною основою дослідження став якісний підхід з використанням тематичного контент-аналізу творчих продуктів. Емпіричну базу становили сценарії п’яти мінігруп (47 учасників віком 8–16 років), створені в межах театрально-творчого проєкту “Образ майбутнього” в м. Вупперталь, Німеччина. Аналіз здійснювався за індуктивно-дедуктивною категоріальною схемою, що охоплювала типи уявлень про майбутнє, роль технологій, структуру соціального світу і типи суб’єктності.

У статті представлено результати якісного аналізу уявлень про майбутнє і типів суб’єктності українських підлітків у контексті вимушеної міграції. Емпіричним матеріалом слугували колективно створені театральні сценарії як форма творчого моделювання соціальної реальності. З’ясовано, що образ майбутнього має переважно амбівалентний характер і поєднує елементи невизначеності, загрози та потенціалу дії. Виявлено п’ять типів уявлень про майбутнє: амбівалентно-утопічний, амбівалентно-контрольований, рефлексивно-конструкторський, структуровано-конфліктний, лінійно-цільовий. Визначено відповідні типи суб’єктності: від реактивно-адаптивної до творчо-конструкторської. У більшості сценаріїв технології є не лише інструментом, а й автономним чинником, що впливає на структуру світу.

Висновки. Театрально-творчі практики є ефективним середовищем для виявлення і формування суб’єктності підлітків, а також для символічного опрацювання досвіду війни та міграції. Практичне значення результатів полягає в можливості використання творчих проєктів для психосоціальної підтримки дітей-біженців та в освітніх практиках. Соціальні наслідки пов’язані з підсиленням інтеграційних процесів і формуванням активної життєвої позиції молоді. Оригінальність дослідження полягає в аналізі сценаріїв як джерела уявлень про майбутнє, що дає змогу розглядати творчі продукти як форму психологічного конструювання реальності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розширенням вибірки та поєднанням якісних і кількісних методів аналізу.