Національна ідентичність українських мігрантів у Німеччині: виклики і перешкоди на шляху самозбереження
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність. Повномасштабна російська військова агресія змусила мільйони українців шукати притулку за кордоном, а серед країн ЄС за кількістю українських мігрантів лідирує Німеччина. Перебуваючи в сторонньому культурному середовищі, національна ідентичність українців зазнає змін як унаслідок свідомого переосмислення, так і несвідомих процесів.
Метою статті є визначення викликів і перешкод, яких зазнають українські мігранти на шляху збереження своєї національної ідентичності.
Методологія і наукові підходи. Стаття є оглядовою і ґрунтується на теоретичному моделюванні та узагальненні практичного досвіду роботи з мігрантами.
Результати. Описано низку чинників, що визначають напрям змін національної ідентичності українських мігрантів протягом періоду їхнього перебування в Німеччині, таких як значення умов виїзду, культурний шок, родинні зв’язки та соціальне залучення, міфи і дезінформація. Визначено стратегії поведінки в міжкультурних відносинах: інтеграція, сегрегація/сепарація, асиміляція та маргіналізація. Окреслено виклики і труднощі на різних рівнях їхнього прояву: особистісний, міжгруповий, структурно обумовлений, надгруповий – та запропоновано можливі шляхи їх подолання.
Висновки та перспективи подальших досліджень. Збереження національної ідентичності українських мігрантів у Німеччині – один із пріоритетних напрямів допомоги біженцям. Збереження, підтримання та розвиток національної ідентичності українських мігрантів є важливими умовами просвітництва світу щодо автентичної історії України та розвінчування російських міфів. Складні і багаторівневі стосунки мігрантів із суспільством, яке їх приймає, а також зміни їхньої національної ідентичності внаслідок цієї взаємодії вимагають подальших досліджень та розроблення практичних рекомендацій для психологів-практиків і керівників українських організацій за кордоном.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Berry, J., Phinney, J., & Vedder, P. (2006). Immigrant Youth: Acculturation, Identity, and Adaptation. Applied Psychology, 55, 303–332. http://doi.org/10.1111/j.1464-0597.2006.00256.x. (in English)
Boyko, S. (2022). Formuvannіa natsionalnoi identychnosti ukrayinskoi molodi v umovakh rosiіsko-ukrainskoi viіny. Ukrainoznavchyі Almanakh [The formation of the national identity of Ukrainian youth in the conditions of the Russian-Ukrainian war], 30, 17–22. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.2 (in Ukrainian)
Chorna, L. H. (2023). Svarky mizh ukraintsyamy yak fenomen mizhhrupovoi vzaіemodii [Quarrels between Ukrainians as a phenomenon of intergroup interaction]. Aktualni problemy psykholohii malykh hrup v umovakh viіny ta povoіennoho chasu: materialy konferentsii. Kyiv: Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii NAPN Ukrainy, рр. 90–96. Retrieved from http://gorn.kiev.ua/group/2023-Actual-problems-of-small-group-psychology.pdf#page=91 (in Ukrainian)
Froehlich, L., Martiny, S. E., & Deaux, K. (2020). A longitudinal investigation of the ethnic and national identities of children with migration background in Germany. Social Psychology, 51(2), 91–105. https://doi.org/10.1027/1864-9335/a000403 (in English)
Gornostai, P. P. (2023). Psykholohiіa kolektyvnykh travm [Psychology of collective traumas]. Kropyvnytskyі Imeks-LTD. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/738684/1/Gornostai_Collective_traumas.pdf (in Ukrainian)
Gornostai, P. P., & Chorna, L. H. (Eds.) (2022). Mizhhrupova vzaiemodiia v umovakh viiny: identychnosti, kartyny svitu, dolannia travmy: materialy kruhloho stolu [Intergroup interaction in conditions of war: identities, worldviews, overcoming trauma: materials of a round table]. Kyiv: Talkom. Retrieved from http://gorn.kiev.ua/group/Intergroup-Interaction-in-War-Time.pdf (in Ukrainian)
Hubeladze, I. (2016). Silska molod u misti: poshuk identychnosti [Rural youth in the city: the search for identity] Kyiv: Milenium. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/705559/1/Monograph_Hubeladze.pdf (in Ukrainian)
Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii. (2024). Stan suspilnoi svidomosti na tretomu rotsi povnomasshtabnoho rosiіskoho vtorhnennіa: rezultaty monitorynhu hromadskoi dumky [The State of Public Consciousness in the Third Year of the Full-Scale Russian Invasion: Results of Public Opinion Monitoring] [Pres-reliz]. Retrieved from https://ispp.org.ua/2024/04/01/2024-pres-reliz-stan-suspilnoii-svidomosti/ (in Ukrainian)
Mediendienst Integration. (2024). Kriegsflüchtlinge aus der Ukraine in Deutschland. BMI; Ausländerzentralregister. Statista. Retrieved from: https://de.statista.com/statistik/daten/studie/1294820/umfrage/kriegsfluechtlinge-aus-der-ukraine-in-deutschland/ (in German)
Pidkurkova, I. (2021). Problema zberezhennіa etnichnoi identychnosti ukrayinskoi diaspory v Brazylii [The problem of preserving the ethnic identity of the Ukrainian diaspora in Brazil]. Visnyk NYUU imeni Yaroslava Mudroho. Seriіa: Filosofiіa, filosofiіa prava, politolohiіa, sotsiolohiіa, 4(51). https://doi.org/10.21564/2663-5704.51.242019 (in Ukrainian)
Stahl, G. (1998). Internationaler Einsatz von Führungskräften. München; Wien: Oldenbourg Verlag. (in German)
StopFake. (2022). Fake: v ukrainskykh bizhentsiv u Nimechchyni vidbyraіut diteі za emotsii ta apetyt [Fake: children of Ukrainian refugees in Germany are selected for emotions and appetite]. Retrieved from https://www.stopfake.org/uk/fejk-v-ukrayinskih-bizhentsiv-u-nimechchini-vidbirayut-ditej-za-emotsiyi-ta-apetit/ (in Ukrainian)
Yaremchuk, O. V. (2020). Istorychna psykholohiіa: natsiietvorchyі potentsial [Historical psychology: nation-building potential]. Kyiv: ISPP NAPN Ukrainy. Retrieved from https://ispp.org.ua/2021/02/25/yaremchuk-o-v-monografiya-istorichna-psixologiya-naciyetvorchij-potencial/ (in Ukrainian)
Zhadan, I. (2019). Komunikatyvnyі potentsial rozvytku hromadianskoi kompetentnosti studentskoi molodi [Communicative potential for the development of civic competence of student youth]. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 43 (46), 20–26. doi: 10.33120/ssj.vi43(46).20. (in Ukrainian)