Особливості прояву довіри до політичної влади у групах громадян на території України і за кордоном в умовах зовнішньої воєнно-політичної агресії
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність дослідження полягає в необхідності емпіричного вивчення вертикальної інституційної довіри як компонента психологічного образу політичної влади в різних групах українців у контексті проблеми соціальної солідарності громадян.
Мета – представлення результатів емпіричного дослідження особливостей довіри до політичної влади в контексті проблеми соціальної солідарності громадян в умовах зовнішньої воєнно-політичної агресії.
Методологія і наукові підходи. В емпіричному дослідженні взяли участь 1128 респондентів віком 18-55 років і старше, які проживають у різних частинах України, а також у країнах Європи (Німеччині, Австрії, Італії); брали участь у громадських і волонтерських організаціях до і з початком війни, характеризуються різним “типом поведінки” в умовах війни та релігійною належністю. Емпірична верифікація концептуальних теоретичних положень здійснювалась із застосуванням батареї методів і методик, збирання емпіричного матеріалу за якими відбувалося за традиційною та онлайн-процедурами (за період другої половини 2022 – початку 2023 р.) з подальшою тріангуляцією отримання даних.
Результати. З’ясовано, що всі групи респондентів проявляють найбільше довіри до таких інститутів, як “Президент України” і “Головнокомандувач ЗСУ”. Респонденти, які перебувають за кордоном, демонструють значно нижчий рівень довіри до більшості інститутів, зокрема до Уряду, Верховної Ради і політичних партій України. Серед тих, хто виїхав за кордон і не планує повертатися, довіра є однією з найнижчих. Судова система України і місцеві органи влади отримують значно менший рівень довіри, особливо серед респондентів за кордоном, що не планують повернення.
Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні динаміки рівня довіри до інституцій владної вертикалі та особливостей психологічного образу політичної влади загалом в умовах зовнішньої воєнно-політичної агресії, а також у з’ясуванні впливу психологічного образу політичної влади на соціальну солідарність громадян; визначенні шляхів підвищення рівня довіри до державних інститутів.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Brunkhorst, H. (2005). Solidarity: From Civic Friendship to a Global Legal Community. MIT Press. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/262907398_Solidarity_From_Civic_Friendship_to_a_Global_Legal_Community_CambridgeLondon_MIT_Press_2005 (in English)
Domurath, I. (2013). The three dimensions of solidarity in the eu legal order: Limits of the judicial and legal approach. European Integration, 35(4), 459–475. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/241709851_The_Three_Dimensions_of_Solidarity_in_the_EU_Legal_Order_Limits_of_the_Judicial_and_Legal_Approach (in English)
Durkheim, E. (1893). The division of labor in society. New York: Simon & Schuster. Retrieved from http://fs2.american.edu/dfagel/www/Class%20Readings/Durkheim/Division%20Of%20Labor%20Final%20Version.pdf (in English)
Ferrera, M., & Burelli, C. (2019). Cross-national solidarity and political sustainability in the EU after the crisis. Journal of Common Market Studies, 57(1), 94–110. doi: doi/abs/10.1111/jcms.12812 (in English)
Haslanger, S. (2017, June). Culture and Critique. Aristotelian Society Supplementary, Vol. 91, Is. 1, 149–173. doi: doi.org/10.1093/arisup/akx001 (in English)
Hayward, C. R. (2017). Responsibility and ignorance: On dismantling structural injustice. The Journal of Politics, 79(2), 396–408. doi: doi.org/10.1086/688355 (in English)
Hilpold, P. (2015). Understanding solidarity within EU law: An analysis of the ’islands of solidarity’ with particular regard to monetary union. Yearbook of European Law, 34(1), 257–285. Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2599725 (in English)
Kücük, E. (2016). Solidarity in EU law. An elusive political statement or a legal principle with substance? Maastricht Journal of European and Comparative Law, 23(6), 965–983. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/313944490_Solidarity_in_EU_Law_An_Elusive_Political_Statement_or_a_Legal_Principle_with_Substance (in English)
Stjernø, S. (2005). Solidarity in Europe. The History of an Idea. Cambridge University Press. Retrieved from https://www.cambridge.org/core/journals/perspectives-on-politics/article/abs/solidarity-in-europe-the-history-of-an-idea/C41EF86040FD7735EBC0DA12BA54DBCC (in English)
Subašić, E., Reynolds, K. J., & Turner, J. C. (2008). The political solidarity model of social change: Dynamics of self-categorization in intergroup power relations. Personality and Social Psychology Review, 12(4), 330–352. doi: doi.org/10.1177/1088868308323223 (in English)
Trein, P. (2020). Federal dynamics, solidarity, and European Union politics. Journal of European Public Policy, 27(7), 977–994. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/334374795_Federal_dynamics_solidarity_and_European_Union_crisis_politics (in English)
Vasyutynskyi, V. (2005). Interaktsiina psykholohiia vlady [Interactional Psychology of Power]. Kyiv. (in Ukrainian)
Zheng, R. (2023). Reconceptualizing solidarity as power from below. Philosophical Studies, 180, 893–917. doi: doi.org/10.1007/s11098-022-01845-y (in English)