Особливості політичного відчуження аполітичної поляризації в українському суспільстві в контексті війни
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність. Війна російської федерації проти України змінила сутність і динаміку всіх соціальних процесів, спричинила реальну загрозу національній безпеці нашої країни. Щоб усунути або мінімізувати вплив негативних чинників на національну безпеку, ми маємо передбачити можливі сценарії загроз та розробити програми протидії в кожній зі сфер, які можуть опинитися під загрозою.
Метою статті є висвітлення особливостей політичного відчуження та політичної поляризації в українському суспільстві.
Методи і методологія. Отримання даних забезпечувалося процедурами аналізу на основі напівструктурованого інтерв’ю. Інтерв’ю записано на аудіо й розшифровано дослівно. Для опрацювання результатів використано інтерпретаційний феноменологічний аналіз.
Результати. Виявлено, що громадянська активність, освіта і належність або прихильність до однієї з політичних партій негативно корелюють з політичним відчуженням. Разом з тим національність, соціальне становище, регіон проживання не мають значного впливу на політичне відчуження. У переважної більшості респондентів виявлено низький рівень поінформованості про політику; брак партійної ідентичності як типу соціальної ідентичності; розмитість політичних поглядів та деідеологізованість. Встановлено, що особливістю політичної поляризації в українському суспільстві є те, що наразі в ньому не проявляється ідеологічна поляризація А протистояння на суспільному рівні і в межах маломасштабних комунікацій спричинює поляризацію думок, пов’язаних з війною, а саме: ставлення до громадян, які перебувають на окупованих територіях; ставлення до тих, хто ухиляється від мобілізації; ставлення до внутрішньо переміщених осіб, до тих, хто виїхав за межі країни; ставлення до загальної мобілізації і до економічного бронювання.
Перспективи подальших досліджень. Перспективи подальшого дослідження визначаються спрямованістю на практичний результат – розроблення програм громадянської просвіти та рекомендацій щодо методів та прийомів втручання для боротьби зі згубною поляризацією задля зменшення ризиків політичного відчуження і розвитку згубної поляризації в суспільстві.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Alstein van, M. (2022). Polarisation and conflict: A non-violent approach. Retrieved from https://vlaamsvredesinstituut.eu/wp-content/uploads/2023/02/PolarisationConfictNonViolent.pdf (in English)
Braud, P. (2008). Le jardin des délices démocratiques [The Garden of democratic delights]. Revue des Sciences Sociales du Politique, 17, 163–175. https://doi.org/10.3406/polix.1992.1500 (in English)
Citrin, J. (1977). Political alienation as a social indicator: Attitudes and action. Social Indicators Research, 4, 381–419. https://doi.org/10.1007/BF00353142 (in English)
Citrin, J., McClosky, H., Shanks, M., & Sniderman, P. (1975). Personal and Political Sources of Political Alienation. British Journal of Political Science, 5(1), 1–31. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/193271 (in English)
Dahl, V., Amna, E., Banaji, S., Landberg, M., Serek, J., & Ribeiro, N., Beilmann, M., Pavlopoulos, V., & Zani, B. (2018). Apathy or alienation? Political passivity among youths accross eight European Union countries. European Journal of Developmental Psychology, 15(3), 284–301. https://doi.org/10.1080/17405629.2017.1404985 (in English)
Dermody, J., Hanmer-Lloyd, S., & Scullion, R. (2010). Young people and voting behaviour: Alienated youth and (or) an interested and critical citizenry? European Journal of Marketing, 44(3/4), 421–435. https://doi:10.1108/03090561011020507 (in English)
Enders, A. M., & Armaly, M. T. (2019). The differential effects of actual and perceived polarization. Political Behavior, 41, 815–839. (in English)
Finifter, A. W. (1970). Dimensions of Political Alienation. The American Political Science Review, 64(2), 389–410. https://doi.org/10.2307/1953840 (in English)
Finifter, A. W. (1970). Dimensions of Political Alienation. The American Political Science Review, 64(2), 389–410. https://doi.org/10.2307/1953840 (in English)
Fox, S. (2015). Apathy, alienation and young people: The political engagement of British Millennials. Retrieved from http://eprints.nottingham. ac.uk/30532/1/Final%20Corrected%20Version%20-, 2021%20Apathy,%20Alienation%2and%20Young%20People%20The%20Political%20Engagement %20of%20British%20 Millennials.pdf (February 10) (in English)
Fox, S. (2021). Political alienation and referendums: How political alienation was related to support for Brexit. British Politics, 16, 16–35. https://doi.org/10.1057/s41293-020- 00134-8 (in English)
Geschwender, J. A., Rinehart, J. W., & George, P. M. (1974). Socialization, alienation, and student activism. Youth & Society, 5(3), 303–325. https://doi.org/10.1177/0044118X7400500303 (in English)
Gniewosz, B., Noack, P., & Buhl, M. (2009). Political alienation in adolescence: Associations with parental role models, parenting styles, and classroom climate. International Journal of Behavioral Development, 33(4), 337–346. https://doi.org/10.1177/0165025409103137 (in English)
Jaume, L. (2021). L’idée de démocratie autoritaire: Quelques réflexions [The idea of authoritarian democracy: Some reflections]. Jus politicum. Revue de droit politique, 25, 9–15. Retrieved from http://juspoliticum.com/uploads/jp25-t02_jaume.pdf (in English)
Kim, C. (2005). A sense of alienation towards government. International Review of Public Administration, 9(2), 55–64. https://doi.org/10.1080/12294659.2005.10805049 (in English)
Lamm, H., & Myers, D. G. (1978). Group-induced polarization of attitudes and behavior. Advances in Experimental Social Psychology, 11, 145–195. (in English)
Magnani, V., & Vircoulon, T. (2019). Vers un retour de l’autoritarisme en Afrique? [Towards a return of authoritarianism in Africa?]. Politique Étrangère, 2(84), 11–23. Alstein van, M. (2022). Polarisation and conflict: A non-violent approach. Retrieved from https://vlaamsvredesinstituut.eu/wp-content/uploads/2023/02/PolarisationConfictNonViolent.pdf
https://www.ifri.org/sites/default/files/atoms/files/vers_un_ret our_de_lautoritarisme_en_afrique.pdf (in English)
Mason, L. (2018). Identity – Based Democracy. In L. Mason, Uncivil Agreement. How Politics Became Our Identity. Chicago & London: Chicago University Press, рр. 4–6, 14. (in English)
Mason, W. M., House, J. S., & Martin, S. S. (1985). On the Dimensions of Political Alienation in America. Sociological Methodology, 15, 111–151. https://doi.org/10.2307/270848 (in English)
Messanga, G. A., Fotso Magne, P., & Taffo Nemboue, W. (2020). Adhésion aux théories conspirationnistes et soutien aux politiques répressives à l’égard des libertés politiques en contexte de démocratie autoritaire: Le cas du Cameroun [Adherence to conspiracy theories and support for repressive policies against political freedoms in the context of authoritarian democracy: The case of Cameroon]. European Scientific Journal, 16(26), 51–73. https://doi.org/10.19044/esj.2020.v16n26p51 (in French)
Moscovici, S. (1992). The discovery of group polarization. In D. Granberg, & G. Sarup (Eds.), Social Judgment and Intergroup Relations. New York: Springer, pp. 107–127. (in English)
Noord van, J., Spruyt, B., Kuppens, T., & Spears, R. (2023). Classified out of society? How educational classification induces political alienation through feelings of misrecognition. British Journal of Sociology. Advance online publication. (in English)
Paige, J. (1971). Political orientation and riot participation. American Sociological Review, 5(36), 810–820. https://doi.org/10.2307/2093668 (in English)
Plane, D. L., & Gershtenson, J. (2004). Candidates’ ideological locations, abstention, and turnout in U. S. Midterm Senate Elections. Political Behavior, 26(1), 69–93. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/4151359 (in English)
Putnam, R. D. (2000). Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. Simon and Schuster, New York. http://dx.doi.org/10.1145/358916.361990 (in English)
Somer, M., & McCoy, J. (2019). Transformations through polarizations and global threats to democracy. The Annals of the American Academy of Political and Social Science, 681(1),
13–14. (in English)
Southwell, P. L., & Everest, P. (1998). The electoral consequences of alienation: Disenfranchised voting and protest in the 1992 presidential race. The Social Science Journal, 35 (1), 44–51. https://doi:10.1016/S0362-3319(98)90058-1 (in English)
Sunstein, C. R. (2009). Going to Extremes: How Like Minds Unite and Divide. Oxford & New York: Oxford University Press. (in English)
Vreese de, C. H. (2005). The spiral of cynicism reconsidered. European Journal of Communication, 20(3), 283–301. https://doi.org/10.1177/0267323105055259 (in English)
Wood, M. J. (2014). Political Alienation in American Society. [Theses, UVM Honors College Senior]. Retrieved from https://scholarworks.uvm.edu/hcoltheses/38 (in English)