Формування простору педагогічного добробуту в часи війни: досвід колективного моделювання

Анотація

Актуальність дослідження. Під час війни питання добробуту та психічного здоровʼя набувають особливого значення, оскільки добробут – це не комфорт, а здатність творити життя, долати виклики та знаходити нові смисли. Учитель відіграє ключову роль у створенні психологічно безпечного середовища для учнів, підтримуючи їх у переживанні складних емоцій як наставник і друг. Освітянська спільнота накопичила наразі важливий досвід адаптації до викликів, який потрібно аналізувати і систематизувати для розвитку нових стратегій навчання.

Мета статті – ознайомити з досвідом педагогів столичного ліцею щодо колективного моделювання педагогічного добробуту, що може стати поштовхом для експериментування і застосування нових стратегій реагування в освітньому середовищі.

Методологія і наукові підходи. Для моделювання простору педагогічного добробуту використано концепт процвітання М. Селігмана PERMA. За опитувальником PERMA протягом 2021–2025 років опитано 410 респондентів – представників освітньої сфери. Також застосовано інструменти SWOT-аналізу, колективного моделювання і стратегічного планування.

Основні результати. Моделювання педагогічного добробуту ліцею охоплювало SWOT-аналіз, осмислення та наповнення педагогічними ідеями моделі М. Селігмана PERMA і стратегічне планування в процесі переходу до профільної освіти. Як основні чинники добробуту педагогів визначено педагогічні сенси, залученість до діяльності та досягнення, що підтверджено опитуванням 410 респондентів протягом 2021–2025 років. Виокремлено сильні сторони ліцею, серед яких прогресивне адміністрування, мотивація учнів і вчителів, креативність та здатність до адаптації, водночас визначено ризики – перевантаженість освітян та учнів, нестача фінансування і молодих фахівців. Адаптовано концепцію PERMA для роботи у сфері психічного здоров’я та педагогічного добробуту, диференційовано завдання для самостійного виконання і ті завдання, що потребують зовнішньої підтримки. Розроблено комплекс заходів з розбудови мотиваційного освітнього середовища, формування лідерських навичок, модернізації простору та підвищення якості освіти, спрямованих на розвиток вступника як вмотивованої особистості та формування випускника з високими знаннями, критичним мисленням та громадянською позицією.

Висновки. Педагоги ліцею самостійно формують простір добробуту, що є не офіційною вимогою, а їхнім внутрішнім прагненням до змін, заснованим на реальному досвіді. Учителі не чекають зовнішньої підтримки, а активно створюють комфортне освітнє середовище власними силами, інтегруючи креативність і відповідальність. Популяризація таких ініціатив сприяє оздоровленню освітньої системи, демонструючи ефективність автономного педагогічного підходу.

Перспективи подальших досліджень і розвідок полягають у пролонгованому дослідженні започаткованих ініціатив щодо формування простору педагогічного добробуту, посильного науково-методичного сприяння зазначеній ініціативі та поширенню досвіду серед інших зацікавлених колективів та освітянських спільнот.