Типи культурної ідентифікації молоді різних регіонів України

Анотація

Актуальність дослідження особливостей культурної ідентифікації учнівської та студентської молоді різних регіонів України зумовлена усвідомленням необхідності вирішення завдання адаптації й інтегрування внутрішньо переміщених осіб до відмінних соціокультурних традицій та місцевого населення регіонів – до змінених унаслідок повномасштабної війни росії проти України умов життя. А отже, постає питання необхідності врахування етнокультурних особливостей населення різних регіонів України в державній освітній політиці.

Мета дослідження полягала у виявленні регіональних особливостей культурної ідентифікації молоді, які слід брати до уваги в державній освітній політиці.

За результатами емпіричного дослідження визначено основні типи культурної ідентифікації української молоді: прихильний, відчужений, амбівалентний, які мають певну специфіку в різних регіонах. Проаналізовано їхні сильні і проблемні сторони, які є перспективними з погляду подальшого трансформування освіти. З’ясовано, що визначальним типом культурної ідентифікації молоді є прихильний, який варіює певним чином у регіонах: позитивно-прихильний – у Центральному, Східному й Західному і залучено-прихильний – у Північному й Південному. Виявлено, що відчужений тип культурної ідентифікації молоді представлений у регіонах так: відчужено-знецінювальний – у Центральному, Східному і Південному; відчужено-зневажливий – у Північному та відчужено-проєвропейський – у Західному. Встановлено наявність амбівалентного типу культурної ідентифікації у молоді Центрального і Східного регіонів, тоді як для Західного регіону характерним виявився емоційно-приєднаний, для Південного – меншовартісний, а для Північного – більш нейтральний емоційно-вразливий. Виокремлено основні чинники, що визначають регіональні особливості культурної ідентифікації учнівської та студентської молоді: 1) зв’язок з українською (народною) культурою; 2) цінування-знецінення надбань і традицій власної культури; 3) модальність ставлення до свого народу.

Практична значущість. За результатами дослідження зроблено такий висновок: в освітніх програмах культурного спрямування варто враховувати, що для молоді Центрального, Східного і Західного регіонів визначальним є емоційно-ціннісний аспект переживання зв’язку з культурними традиціями народу, тоді як для молоді Північного та Південного – поведінковий, який реалізується шляхом залучення до культурних традицій, посилення інтересу до української культури та бажання її підтримувати.