ГРУПОВІ ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ ЯК ФОРМА РЕАГУВАННЯ НА КОЛЕКТИВНІ ТРАВМИ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Павло Горностай

Анотація

Робиться спроба дослідити групу як цілісний суб’єкт і виявити характеристики її захисної поведінки у випадку колективної травми. Авторська концепція підтверджується висновками інших теорій, зокрема теорії самоорганізованої критичності, про неминучість великих міжгрупових конфліктів. Наголошується, що кожна група незалежно від її чисельності прагне захищати від руйнування систему своїх групових цінностей і свою картину світу. Зрозуміло, що колективна травма створює загрозу цінностям групи, адже вони можуть бути зруйновані. Зазначається, що для зменшення травматичної дії група використовує низку захисних механізмів, проте більшість із них не сприяє зціленню від травми, а лише консервує проблему і стає причиною відновлення травми в наступних поколіннях. Цим пояснюється феномен міжпоколінної передачі травматичного досвіду. Розглядаються головні закономірності перебігу колективної травматизації, реагування на колективну травму та опрацювання її наслідків. Обстоюється думка про взаємодію колективних травм між групами різної величини: травма більшої групи стає травмою для менших груп, що входять до її складу, хоча це не завжди усвідомлюється. Зауважено, що досить часто це відбувається у формі паралельних процесів. Звертається увага на те, що травми меншої групи не завжди передаються більшій – на заваді їх поширенню стають захисні механізми. Робиться висновок, що в міжгрупових конфліктах травми отримують обидві сторони – і жертва, і агресор, тож продуктивне розв’язання цих проблем можливе лише за умови подолання наслідків травматизації з обох боків. Наводяться приклади ефективних соціально-психологічних засобів для опрацювання наслідків колективних травм. Зокрема, серед захисних механізмів, які використовує група в умовах колективної травми, механізм сублімації є найбільш продуктивним засобом групового зцілення. Інші захисні механізми дають змогу зменшити силу травматичних переживань, але в майбутньому можуть бути джерелом нових конфліктів і пов’язаних із ними колективних травм.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
ГорностайП. (2019). ГРУПОВІ ЗАХИСНІ МЕХАНІЗМИ ЯК ФОРМА РЕАГУВАННЯ НА КОЛЕКТИВНІ ТРАВМИ. Проблеми політичної психології, 22(1), 89-114. https://doi.org/10.33120/popp-Vol22-Year2019-27
Розділ
Articles
Біографія автора

Павло Горностай, Інститут Соціальної та Політичної Психогогії НАПН України

Доктор психологічних наук, профессор.

Посилання

Andrushko, Ya. S. (2016). Psykholohichni zakhysty v strukturi profesiinoi identychnosti maibutnoho pratsivnyka orhaniv vnutrishnikh sprav [Psychological defences in the structure of professional identity of the future employee of internal affairs agencies]. Lviv: LvDUVS. (in Ukrainian)
Avtonomov, D. A. (2015). Dinamika gruppovyih zaschitnyih mehanizmov, voznikayuschikh pri lechenii addiktivnykh patsientov v reabilitatsionnom tsentre [Dynamics of group defence mechanisms that arise in the treatment of addictive patients in a rehabilitation center]. Narcology, 3, 58–66. (in Russian)
Aydin, C. (2017). How to Forget the Unforgettable? On Collective Trauma, Cultural Identity, and Mnemotechnologies. Identity, 17:3, 125–137. (in English)
Bak, P. (2013). Kak rabotaet priroda: Teoriya samoorganizovannoy kritichnosti [How Nature Works: The Science of Self-Organized Criticality]. Moscow: URSS; Librokom. (in Russian)
Bion, W. R. (1961). Experiences in groups and other papers. London: Tavistock Publ. (in English)
Böhm, R., Rusch, H, and Gürerk, Ö. (2015): What Makes People Go to War? Defensive Intentions Motivate Retaliatory and Preemptive Intergroup Aggression. MPRA Paper No. 64373, posted 17 May 2015 04:45 UTC. Retrieved from https://mpra.ub.uni-muenchen.de/64373/ (in English)
Brock, W. A. (2001). Growth Theory, Nonlinear Dynamics and Economic Modelling: Scientific Essays of William Allen Brock, W. Dechert (ed.), Cheltenham: Edward Elgar. (in English)
Clark, A. J. (1992). Defense Mechanisms in Group Counseling. The Journal for Specialists in Group Work, Vol. 17, Is. 3, pp. 151–160. (in English)
De Dreu, C. K. W., Gross, J., Méder, Z., Giffin, M., Prochazkova, E., Krikeb, J., & Columbus, S. (2016). In-group defense, out-group aggression, and coordination failures in intergroup conflict. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. doi: 113. 10.1073/pnas.1605115113. (in English)
Dolgova, V. I., & Kondrateva, O. A. (2014). Psikhologicheskaya zashchita [Psychological defence]. Moscow: Pero. (in Russian)
Ein-Dor, T. (2014). Social defense theory: How a mixture of personality traits in group contexts may promote our survival. In. Mikulincer, M., Shaver, Ph. R. (Eds.), Mechanisms of social connection: From brain to group. (pp. 357–372). Washington, DC, US: American Psychological Association. (in English)
Freud, A. (1993). Psikhologiya «Ya» i zashchitnyye mekhanizmy [Ego and the Mechanisms of Defense]. Moscow: Pedagogika-Press. (in Russian)
Gibb, J. R. (1961). Defense Level and Influence Potential in Small Groups. In L. Petrullo & B. M. Bass (Eds.), Leadership and Interpersonal Behavior. New York: Holt, Rinehart and Winston, pp. 66–81. (in English)
Haken, H. (1980). Sinergetika [Synergetics]. Moscow: Mir. (in Russian)
Kalinowska, M. (2012). Monuments of memory: defensive mechanisms of the collective psyche and their manifestation in the memorialization process. Journal of Analytical Psychology, 57, 425–444. (in English)
Kasyanov, V. A., & Goncharenko, A. V. (2015). Evolyutsiya aktivnykh izolirovannykh sistem s tochki zreniya printsipa maksimuma subektivnoy entropii [The evolution of active isolated systems in terms of the principle of maximum subjective entropy]. Mizhnarodnyi naukovyi forum: sotsiolohiia, psykholohiia, pedahohika, menedzhment [International scientific forum: sociology, psychology, pedagogy, management], 17, 207–226. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnf_2015_17_22 (in Russian)
Kellermann, N. P. (2013). Epigenetic transmission of holocaust trauma: can nightmares be inherited? Israel Journal of Psychiatry and Related Sciences, 50(1), 33–39. (in English)
Kellermann, P. F. (2007). Sociodrama and Collective Trauma. London: Jessica Kingsley.
Kiel, L. D., Elliott, E. W. (Eds.). (1997). Chaos Theory in the Social Sciences: Foundations and Fpplications. University of Michigan Press. (in English)
Koteneva, A. V. (2013). Psikhologicheskaya zashchita lichnosti [Psychological defence of personality]. Moscow: MGGU. (in Russian)
Maltseva, K. S. (2000). Hrupova identychnist ta intra-hrupovi zakhysni mekhanizmy [Group identity and intra-group defence mechanisms]. Naukovi zapysky NaUKMA. Tom 18. Teoriia ta istoriia kultury [NaUKMA Research Papers. History and theory of culture], pp. 92–96. (in Ukrainian)
Mandelbrot, B. (2009). Fraktaly i khaos. Mnozhestvo Mandelbrota i drugiye chudesa [Fractals and Chaos. The Mandelbrot Set and Beyond]. Izhevsk: NIC «Regulyarnaya i haoticheskaya dinamika». (in Russian)
Martelloni, G., Patti, F. & Bardi, U. (2018). Pattern Analysis of World Conflicts over the past 600 years. arXiv:1812.08071v4 (in English)
Oliinykov, O. A., Onishchenko, N. V., Tymchenko, O. V., Tytarenko, D. S., & Khrystynko, V. Ye. (2011). Osoblyvosti funktsionuvannia mekhanizmiv psykholohichnoho zakhystu u riatuvalnykiv v umovakh ekzystentsialnoi zahrozy [Features of functioning of mechanisms of psychological defence in rescuers in conditions of existential threat]. Kharkiv: NUCZU. (in Ukrainian)
Rutan, J. S., Alonso, A., & Groves, J. E. (1988). Understanding defenses in group psychotherapy. International Journal of Group Psychotherapy, 38(4), 459–472. (in English)
Schützenberger, A. A. (2010). Psikhogenealogiya: Kak izlechit semeynyye rany i obresti sebya [Psychogenealogy: How to heal family wounds and find yourself]. Moscow: Psychotherapy. (in Russian)
Shtroo, V. A. (2001). Issledovaniye gruppovykh zashchitnykh mekhanizmov [The study of group defence mechanisms]. Psychological Journal, 22(1), 5–15. (in Russian)
Shtroo, V. A. (1998). Zashchitnyye mehanizmy: ot lichnosti k gruppe [Defence mechanisms: from person to group]. Voprosy Psikhologii, 4, 54–61. (in Russian)
Starchenko, V. V. (2017). Osobennosti psikhologicheskikh zashchit predstaviteley etnicheskikh grupp v usloviyakh postkonfliktnogo vzaimodeystviya (na primere osetino-ingushskogo konflikta) [Features of psychological defence of ethnic groups in post-conflict interaction (on example of the Ossetian-Ingush conflict)]. PhD Thesis. Vladikavkaz. (in Russian)
Subbotina, L. Yu. (2006). Psikhologiya zashchitnogo povedeniya [Psychology of Defensive Behavior]. Yaroslavl: YarSU. (in Russian)
Taleb, N. N. (2017). Chornyi lebid: Pro (ne)imovirne v realnomu zhytti [The Black Swan: The Impact of the Highly Improbable]. Kyiv: Nash Format. (in Ukrainian)
Volkan, V. (1997). Bloodlines: from ethnic pride to ethnic terrorism. New York: Farrar, Straus and Giroux. (in English)
Zakharova, Yu. B. (1991). O modelyakh psikhologicheskoy zaschity na urovne mezhgruppovogo vzaimodeystviya [On models of psychological defence at the level of intergroup interaction]. Moscow University Psychology Bulletin, 3, 11–17. (in Russian)