КАРТОГРАФУЮЧИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ Потенціал використання психогеографічних методів для вивчення соціально-психологічного змісту вимушеного переселення

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Валерія Лазаренко

Анотація

Міжнародний збройний конфлікт, що триває в Україні вже понад п’ять років, призвів до суттєвих змін в українському суспільстві. Майже 1.7 мільйонів людей були вимушені покинути свої домівки і стали внутрішньо переміщеними особами. У таких умовах питання ідентичності стає одним із найбільш важливих для вивчення соціальними психологами. Соціальна ситуація переселення суттєво вплинула на індивідуальне та групове самосприйняття переміщених осіб, і зрештою призвела до появи у них так званої «переселенської ідентичності». Така специфічна соціальна ідентичність і стала основним предметом цього дослідження. У цій статті представлені результати проведеного нами дослідження просторових ідентичностей внутрішньо переміщених осіб в Україні, отримані завдяки поєднанню методів наративного інтерв’ю та ментального картографування. Створені учасниками дослідження ментальні карти рідних міст Донбасу, а також Києва, були проаналізовані з перспективи соціальної психології та гуманітарної географії. Результати дослідження показали, що емоційно забарвлений феноменологічний досвід є визначальним для сприймання образу міста, перетворення простору на місце та творення просторових ідентичностей. Процеси картографування й наративізації дозволили виділити значущі компоненти комплексної просторової ідентичності переміщених осіб: донбаську ідентичність, українську ідентичність та специфічну «переселенську» ідентичність, що полегшує ідентифікацію із ширшою спільнотою, об’єднаною спільним досвідом вимушеного переселення. Дослідження також показало, що ментальне картографування як метод дозволяє виявити багатоманіття ідентичностей серед переміщених осіб. Більше того, таке картографування у поєднанні з наративним інтерв'ю також може мати терапевтичний вплив на респондентів. Окрім того, було виявлено характерне для переселенців відчуття «екзистенційної відчуженості», що є симптомом особистісної кризи (Relph, 1980). Разом із тим дослідження показало, що рефлекспивна робота над створеними ментальними картами допомагає переселенцям переконструювати власні просторово-часові координати та ідентичності.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
ЛазаренкоВ. (2019). КАРТОГРАФУЮЧИ ПЕРЕСЕЛЕННЯ: Потенціал використання психогеографічних методів для вивчення соціально-психологічного змісту вимушеного переселення. Проблеми політичної психології, 22(1), 49-63. https://doi.org/10.33120/popp-Vol22-Year2019-28
Розділ
Articles

Посилання

Blynova, O. Ye., (2017). Sotsialno-psykholohichni chynnyky podolannia kryzy identychnosti vymushenykh mihrantiv [Socio-Psychological Factors of Overcoming the Identity Crisis of Forced Migrants]. In Maksymenko, S. D., Kuzikova, S. B., & Zlyvkov, V. L. (Eds.) Osobystistʹ yak subʹyekt podolannya kryzovykh sytuatsiy : psykholohichna teoriya i praktyka [Personality as a subject for crisis management: psychological theory and practice], Sumy, Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka, (pp. 162-179) (in Ukrainian)
Boccagni, P., Baldassar, L. (2015). Emotions on the move: Mapping the emergent field of emotion and migration. Emotion, Space and Society, 16, 73–80. doi: 10.1016/j.emospa.2015.06.009. (in English)
Brooks, A., Simpson, R. (2013). Emotions in Transmigration: Transformation, movement and identity. Palgrave Macmillan. (in English)
Bruchansky, Christophe (2010). The Appropriation of Space.
Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/315704030
The_Appropriation_of_Space (in English)
Campos-Delgado, A. (2018). Counter-mapping migration: irregular migrants’ stories through cognitive mapping. Mobilities, 13 (4), 488–504. doi: 10.1080/17450101.2017.1421022. (in English)
Certeau, M. de (2008). The practice of everyday life. (Nachdr.). Berkeley, Calif.: Univ. of California Press. (in English)
Debord, G. (1997). One More Try If You Want to Be Situationists (The S. I. in and against Decomposition). October, 79, 85–89. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/778841. (in English)
Downs, R. M., Stea, D. (1977). Maps in minds: Reflections on cognitive mapping. HarperCollins Publishers. (in English)
Ewing, K. P. (2005). Immigrant identities and emotion. In A companion to psychological anthropology. Modernity and psychocultural change, pp. 225–240. (in English)
Gentile, M. (2015). West oriented in the East-oriented Donbas: a political stratigraphy of geopolitical identity in Luhansk, Ukraine. Post-Soviet Affairs, 31 (3), 201–223. doi: 10.1080/1060586X.2014.995410. (in English)
Gieseking, J. J. (2013). Where We Go From Here. Qualitative Inquiry, 19 (9), 712–724. doi: 10.1177/1077800413500926. (in English)
Gould, P., White, R. (2012). Mental maps. London, Routledge. (in English)
Halbwachs, M., Coser, L. A. (2008). On collective memory. (Nachdr). Chicago: University of Chicago Press (The Heritage of sociology). (in English)
Hornostay, P. P. (2012). Kolektyvna travma i hrupova identychnist [Collective Trauma and Group Identity]. Psychological Perspectives Special issue: Actual Problems of Psychology of Small, Medium and Big Groups, 2, 89–95. (in Ukrainian)
Kitchin, R., Dodge, M. (2007). Rethinking maps. Progress in Human Geography, 31 (3), 331–344. doi: 10.1177/0309132507077082. (in English)
Korobka, L. M. (2017). Spilnota v umovakh voiennoho konfliktu: teoretychni zadachy doslidzhennia psyhkolohichnykh stratehii adaptatsii [Community in an Armed Conflict: Theoretical Foundations for the Research of Psychological Adaptation Strategies]. Scientific Studies in Social and Political Psykhology, 39 (42), 104–114. (in Ukrainian)
Lazarenko, V. (2018). Conflict in Ukraine: multiplicity of narratives about the war and displacement. European Politics and Society, 5 (1), 1–17. doi: 10.1080/23745118.2018.1552108. (in English)
Leach, N. (2002). Belonging: Towards a Theory of Identification with Place. Perspecta, 33, 126. doi: 10.2307/1567305. (in English)
Milgram, S., Jodelet, D., Proshansky, H., Ittelson, W., & Rivlin, L. (1976). Environmental psychology: people and their physical settings. Environmental psychology: people and their physical settings. (in English)
Pocock, D. C. D. (1976). Some Characteristics of Mental Maps: An Empirical Study. Transactions of the Institute of British Geographers, 1 (4), 493. doi: 10.2307/621905. (in English)
Powell, K. (2010). Making Sense of Place: Mapping as a Multisensory Research Method. Qualitative Inquiry, 16 (7), 539–555. doi: 10.1177/1077800410372600. (in English)
Relph, E. (1980). Place and placelessness. Repr. London: Pion (Research in planning and design, 1). (in English)
Sasse, G., Lackner, A. (2018). War and identity: the case of the Donbas in Ukraine. Post-Soviet Affairs, 34 (2-3), 139–157. doi: 10.1080/1060586X.2018.1452209. (in English)
Tytarenko, T. M. (2017). Osobystist pered vyklykamy viiny: psykholohichni naslidky travmatyzatsii [Personality beyond the challenges of war: the psychological consequences of traumatization]. Problems of Political Psychology, 5 (19), 17–24. (in Ukrainian)
Vasiutynskyi, V. О. (2017). Indyvidualni i kolektyvni stratehii adaptatsii miskyh hromad do zhyttia v period voiennoho konfliktu [Individual and collective strategies for adaptiation of urban communities dwellers to life in times of an armed conflict]. Problems of Political Psychology, 5 (19), 43–53. (in Ukrainian)
Vasiutynskyi, V. О. (2016). Perspektyvy tsinnisnoho porozuminnia ukrayintsiv Skhodu i Zakhodu v otsinkah podiy na Donbasi [Prospects of values understanding of East and West Ukrainians in evaluations of events in Donbass]. Ukrainian Psychological Journal, (2), 7–18. (in Ukrainian)