ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПРАЦЮВАННЯ ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ СПІЛЬНОТОЮ ВОЇНІВ, ЯКІ НАБУЛИ БОЙОВИЙ ДОСВІД В АТО/ООС

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Вікторія Мяленко

Анотація

У межах теоретичного підходу до вивчення особливостей колективного проживання травматичних подій (Штомпка, 2001) розглянуто психологічні стратегії опрацювання військовою спільнотою пережитого бойового досвіду. Ці стратегії інтерпретовано як частково не усвідомлювані, спрощені моделі поведінки, які можна проаналізувати за проявами когнітивного, конативного та поведінкового компонентів. Показано, що військовослужбовці, які були учасниками АТО/ООС, стикаються з труднощами відреагування травматичного досвіду, пристосування та адаптації до мирного життя. На основі результатів емпіричного дослідження виокремлено типові способи подолання травми військовослужбовцями, які мають бойовий досвід участі в АТО/ООС: контрольованість і доброзичливість зовнішнього світу; неконтрольованість зовнішнього світу; рефлексивне осмислення бойового досвіду; суб’єктивне переживання власного везіння; інтроспективна сконцентрованість; гостре переживання травми; сконцентрованість на власних емоціях; сконцентрованість на власних роздумах; застрягання в травматичному досвіді; позитивний образ себе і світу; відчуження від себе і світу. За ступенем адаптивного потенціалу виокремлені стратегії було поділено на дві групи – консервативно-рутинні і проактивно-трансформаційні. До консервативно-рутинних стратегій віднесено: гостре переживання травми, сконцентрованість на власних емоціях, сконцентрованість на власних роздумах, неконтрольованість зовнішнього світу, інтроспективну сконцентрованість, відчуження від себе і світу; до проактивно-трансформаційних – контрольованість та доброзичливість зовнішнього світу, позитивний образ себе та світу, рефлексивне осмислення бойового досвіду, суб’єктивне переживання власного везіння. Показано, що в процесі адаптації одні стратегії використовуються як тимчасові, перехідні до більш зрілих або, навпаки, більш регресивних, інфантильних реакцій, тоді як інші вже сформовані та закріплені в досвіді українських спільнот. Такий підхід дає змогу здійснювати диференційоване психологічне втручання, ефективно долати конкретні деструктивні стани, які провокують дезадаптивну поведінку військовослужбовців.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
МяленкоВ. (2019). ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПРАЦЮВАННЯ ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ СПІЛЬНОТОЮ ВОЇНІВ, ЯКІ НАБУЛИ БОЙОВИЙ ДОСВІД В АТО/ООС. Проблеми політичної психології, 22(1), 115-126. https://doi.org/10.33120/popp-Vol22-Year2019-36
Розділ
Articles

Посилання

Gagné, M. A. (1998). The Role of Dependency and Colonialism in Generating Trauma in First Nations Citizens. In Y. Yehuda et al., International Handbook of Multigenerational Legacies of Trauma. New York and London: Plenum Press. (in English)
Hornostay, P. P. (2012). Kolektyvna travma i hrupova identychnist [Collective injury and group identity]. Psykholohichni perspektyvy. Spetsialnyy vypusk: Aktualni problemy psykholohiyi malykh, serednikh ta velykykh hrup. T. 2. Problema tsilisnosti suspilstva, hrupy ta osobystosti [Psychological perspectives. Special issue: Actual problems and psychology of malikh, medium and great groups. Vol. 2. The problem of social stability, groups and specialties] (pp. 89–95). (in Ukrainian)
Karpman, S. (1968). Fairy tales and script drama analysis. Transactional Analysis Bulletin, 7(26), 39–43. (in English)
Kestenberg, J. (1983). Psychoanalysis of children of survivors of the Holocaust: case presentation and assessment. Journal of the American Psychanalytique Association, 28, 775–804. (in English)
Leontiyev, D. A., Lapteva, E. M., Osin, E. N., & Salikhova, A. Zh. (2009). Razrabotka metodiki differentsialnoy diagnostiki refleksivnosti [Development of methods for differential diagnosis of reflexivity]. Reflective processes and management. Materials of the VII International symposium, October 15-16, 2009 (pp. 145–149). Moscow (in Russian)
Leontiyev, D.A., & Osin, E.N. (2014). Refleksiya «khoroshaya» i «durnaya»: ot obyasnitelnoy modeli k differentsialnoy diagnostike] [Reflection “good” and “bad”: from an explanatory model to differential diagnosis]. Psikhologiya. Zhurnal Vysshey shkoly ekonomiki, Vol. 11, № 4, 110–135. (in Russian)
Malkina-Pykh, I. G. (2005). Ekstremalnyye situatsii [Extreme situations]. Moscow: Eksmo. (in Russian)
Nabiullina, R. R., & Tukhtarova, I. V. (2003). Mekhanizmy psikhologicheskoy zashchity i sovladaniya so stressom (opredeleniye, struktura, funktsii, vidy, psikhoterapevticheskaya korrektsiya) [Mechanisms of psychological defense and coping with stress (definition, structure, functions, types, psychotherapeutic correction)]. Kazan: Kazan State Medical Academy. (in Russian)
Padun, M. A., & Kotelnikova, A. V. (2008). Modifikatsiya metodiki issledovaniya bazisnykh ubezhdeniy lichnosti R. Yanoff-Bulman [Modification of the methodology for the study of basic personality beliefs R. Yanoff-Bulman]. Psikhologicheskiy zhurnal [Psychological Journal], 29(4), 98–106. (in Russian)
Sztompka, P. (2001). Kulturnaya travma v postkommunisticheskom obshchestve [Cultural trauma in a post-communist society]. Sotsiologicheskiye issledovaniya, 2, 3–12. (in Russian)