ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТУ соціально- та політико-психологічні аспекти дослідження

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Алла Краснякова

Анотація

Цифрова компетентність розглядається як комплексний соціально-психологічний феномен, що характеризує здатність особистості діяти в інформаційному суспільстві. Оцифрування різних сфер життєдіяльності вимагає від сучасної людини готовності і здатності постійно оволодівати новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями, компетентно (швидко і якісно, усвідомлено і відповідально) оцінювати їхні можливості та ризики. Цифрова компетентність набуває соціального наповнення, виявляється через настановлення на ефективну діяльність в інформаційному суспільстві, особисте ставлення до цієї діяльності, засноване на почутті відповідальності; здатність і готовність індивіда впевнено, ефективно, критично і безпечно обирати та застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в різних сферах життєдіяльності. Дослідження проблеми цифрової компетентності набуває наразі ще й політико-психологічної спрямованості. В інформаційному суспільстві цифрова компетентність дає людині змогу орієнтуватися в динамічному цифровому середовищі інтернету, вибудовувати власний стиль інтернет-комунікації, взаємодіяти з іншими соціальними суб’єктами різних культур, автономно приймати рішення на всіх рівнях соціальної взаємодії – від місцевого і національного до європейського та міжнародного, а також сприяє ефективному застосуванню ресурсу інформаційно-комунікаційного середовища у вирішенні проблем своєї країни, територіальної громади, суспільного та особистого життя. У структурі цифрової компетентності розглянуто основні компоненти: інформаційно-комунікаційний, мотиваційний та компонент відповідальності. Ці компоненти перебувають у щільному взаємозв’язку і взаємозалежності, що зумовлює їхній взаємовплив і взаємопроникнення. Результати пілотного емпіричного дослідження показали, що у чверті користувачів інтернету за індексом цифрової компетентності високий її загальний рівень, у понад половини – середній і лише в кожного сьомого користувача – низький. У самій структурі цифрової компетентності індекс мотиваційного компонента проявляється меншою мірою порівняно з іншими компонентами. Так, переважна більшість респондентів неспроможні розв’язувати проблеми, що виникають у результаті зіткнення в інтернет-просторі із шахраями, недоброчесними політиками, чиновниками, провайдерами, а також нездатні до розпізнавання та викриття маніпулятивних технологій, тобто не готові взяти на себе відповідальність за ризики користування цифровою інформацією. Тільки у половини респондентів виявлено готовність до оволодіння додатковими знаннями в цій сфері (мотиваційний компонент). Зроблено висновок про необхідність дослідження мотиваційного компонента цифрової компетентності як такого, що найбільшою мірою забезпечує розвиток цифрової компетентності. Обґрунтовано припущення, що мотиваційний компонент і компонент відповідальності в цілому визначають становлення громадянської компетентності особистості.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
КрасняковаА. (2019). ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТУ: соціально- та політико-психологічні аспекти дослідження. Проблеми політичної психології, 22(1), 198-210. https://doi.org/10.33120/popp-Vol22-Year2019-40
Розділ
Articles

Посилання

Ilyazova, M. D. (2008). Kompetentnost, kompetentsiya, kvalifikatsiya – osnovnyye napravleniya sovremennykh issledovaniy [Competence, competence, qualification are the main directions of modern research]. Professionalnoye obrazovaniye. Stolitsa. Nauchnyye issledovaniya v obrazovanii [Professional education. Capital. Research in Education], 1, 28–31. (in Russian)
Klimenko, Ye. I. (2015). Informatsionno-kommunikativnaya kompetentsiya – klyuchevoye ponyatiye sovremennogo obrazovaniya [Information and communication competence is a key concept of modern education]. Molodoy uchenyy [Young scientist], 22, 816–818. (in Russian)
Malovanyy, Yu. I. (2005). Pisliamova do standartu [Afterword to the standard]. Shliakh osvity [Path of Education], 3, 2-4. (in Ukrainian)
Pankova, T. V. (2013). Sushchnost, soderzhaniye i struktura informatsionno-kommunikatsionnoy kompetentnosti studenta vuza [The essence, content and structure of the information and communication competence of a university student]. Kontsept [Concept], 4, 206–210. Retrieved from http://e-koncept.ru/2013/64042.htm. (in Russian)
Ramkova programa onovlenykh kliuchovykh kompetentnostei dlia navchannia protiahom zhyttia (2018). [ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning]. Retrieved from https://ec.europa.eu/education/sites/education/files/annex-recommendation-key-competences-lifelong-learning.pdf. (in Ukrainian)
Raven, J. (2002). Kompetentnost v sovremennom obshchestve: vyyavleniye, razvitiye, realizatsiya [Competence in modern society: identification, development, implementation]. Moscow: Kognito-Tsentr. (in Russian)
Soldatova, G. U., & Rasskazova, E I. (2017). Motivatsiya v strukture tsifrovoy kompetentnosti rossiyskikh podrostkov [Motivation in the structure of the digital competence of Russian adolescents]. Natsionalnyy psikhologicheskiy zhurnal [National Psychological Journal], 1, 3–14. (in Russian)
Soldatova, G. U., Nestik, T. A., Rasskazova, E. I., & Zotova, E. Yu. (2013). Tsifrovaya kompetentnost podrostkov i roditeley. Rezultaty vserossiyskogo issledovaniya [Digital competence of adolescents and parents. Results of an All-Russian Study]. Moscow: Internet Development Fund. (in Russian)
Sosnin, O. V. (2003). Problemy derzhavnoho upravlinnia systemoiu natsionalnykh informatsiinykh resursiv iz naukovoho potentsialu Ukrainy [Problems of state management of the system of national information resources on the scientific potential of Ukraine]. Kyiv: Institute of State and Law. VM Koretsky of the NAS of Ukraine. (in Ukrainian)
Sosnin, O. V. & Voronkova, V. G., & Ozhazha, M. A. (2011). Investytsii v liudskyi rozvytok v umovakh hlobalnoi transformatsii [Investing in Human Development in a Global Transformation]. Lviv: Mahnoliya 2006. (in Ukrainian)
Vyalikova, G. S. (2006). Pedagogicheskoye stimulirovaniye professionalnoy kompetentnosti uchitelya v usloviyakh zaochnoy formy obucheniya [Pedagogical stimulation of professional competence of a teacher in the conditions of distance learning]. Extended abstract of Doctor’s thesis. Ryasan. (in Russian).
Zimnyaya, I. Ya. (2003). Klyuchevyye kompetentsii – novaya paradigma rezultata obrazovaniya [Key competencies - a new paradigm of the result of education]. Vyssheye obrazovaniye segodnya [Higher Education Today], 5, 34–42. (in Russian)