МАСА ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІЗНАННЯ РОЗПОРОШЕНИЙ СТАН І ФЕНОМЕН СКОНЦЕНТРОВАНОСТІ

Анотація

Поставлено проблему реконцептуалізації засад психології мас, що передбачає впорядкування питомо притаманного їй поняттєвого апарату, його певне уточнення. На основі зіставлення та критичного аналізу наявних на сьогоднішній день наукових уявлень про масу під нею визнано за правомірне розуміти більш-менш стабільну і значну за чисельністю (багатотисячну або й багатомільйонну) сукупність індивідів, що не має чіткої структури, проте характеризується істотною однорідністю психологічних рис та поведінки цих індивідів. Констатується той факт, що поняття маси відображає, з одного боку, знеособлення особистості, з другого – розмивання меж між великими соціальними групами. Разом з тим висунуто положення, згідно з яким маса існує як у певному сенсі паралельна до групової соціальна (і соціально-психологічна) реальність. Тому правильніше говорити не про зникнення великих груп, а про тенденцію до поширення в суспільстві масових психічних явищ і про спорадичне набуття ним масоподібного стану. Показано, що маса перебуває зазвичай у просторово роз’єднаному, розпорошеному стані, але коли в ній виникають значні збурення, вона виявляє схильність до локалізованої концентрації, своєрідних згущень. Такі згущення маси прийнято називати натовпами, однак поняття “натовп” є вочевидь дискусійним і, до того ж, значною мірою упереджено потрактовуваним, можна сказати, демонізованим. З огляду на це пропонується замінити його терміном “сконцентрована маса людей”, або просто “сконцентрована маса” (СМ). Уводяться поняття “безладно сконцентрована маса” (БСМ) та “масовий суб’єкт спільної активності” (МССА), за допомогою яких описуються якісно різні стани СМ (у традиційній термінології – різні види натовпів). Обстоюється теза про те, що виникнення МССА є початковою фазою групоутворення, причому воно в даному разі може відбуватися набагато швидше і продуктивніше, ніж за умов рутинного повсякдення. Під цим кутом зору аналізуються події під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. Розглядаються також можливі трансформації МССА в масові рухи, політичні партії та інші форми соціальної активності. Обговорюються способи нейтралізації агресивної поведінки СМ, що має соціально небезпечний характер.