Використання медіаконтенту для візуалізації уявлень молоді про майбутнє: виклики війни і євроінтеграція

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ірина Остапенко

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена інтенсивністю змін в уявленнях молоді про майбутнє у воєнний час. Ці процеси не завжди усвідомлюються і часто відбуваються непомітно для самої людини, що ускладнює фіксацію динаміки змін традиційними методами. Подолати ці труднощі можна завдяки використанню можливостей соціальних медіа та медіаконтенту для візуалізації уявлень молоді про майбутнє.


Мета статті полягає у висвітленні результатів емпіричного дослідження уявлень молоді про майбутнє, що здійснюється методом колажів з використанням медіаконтенту.


Методи і методологія. У дослідженні взяли участь студенти закладів вищої освіти, розташованих у м. Києві, які навчаються за програмами гуманітарного та природничого профілів підготовки, віком від 17 до 22 років. Загальна кількість вибірки – 91 особа (71 – жіночої статі і 20 – чоловічої). Серед жінок 36 – ті, що залишилися в Україні після початку війни, 35 – перебувають за кордоном). В емпіричному дослідженні використовувалася методика колажів.


Отримані результати свідчать про те, що виклики війни змінюють бачення молоддю власного майбутнього та майбутнього держави. Для його візуалізації використовується медіаконтент, який містить переважно національну символіку, зображення українських військових, що відбиває патріотичну налаштованість молоді та чіткий вияв нею національної ідентичності, пов’язування майбутнього України з ЄС. Виявлено відмінності в уявленнях представників окремих груп досліджуваних про майбутнє (власне і країни). Жінкам, які залишилися в Україні, властива спрямованість на реалізацію власних життєвих цілей завдяки особистій активності в професійній сфері, поступовість у зростанні добробуту. Жінкам, які перебувають за кордоном, більшою мірою властива спрямованість на швидке зростання матеріального благополуччя, задоволення власних бажань. Уявленням чоловіків про власне майбутнє притаманні: спрямованість на задоволення лідерських амбіцій, побудову кар`єри, здобуття додаткової військової освіти. Жінки, які залишилися в Україні, і чоловіки пов`язують майбутнє країни більшою мірою з розвитком української мови та культури, патріотизмом і почуттям гордості за країну, що прагне перемоги. Уявленням про майбутнє країни жінок, які перебувають за кордоном, більшою мірою властиві ідеологеми космополітизму, спрямованість на розвиток громадянського суспільства, вирішення екологічних проблем, інтеграція в міжнародні інституції, почуття гордості за країну через її самоствердження в геополітичному просторі.


Результати вивчення особливостей використання медіаконтенту для візуалізації уявлень про майбутнє можна використовувати для встановлення регіональних особливостей ідентифікації молоді.


Перспективи подальших досліджень полягають у встановленні регіональних особливостей ідентифікації молоді та врахуванні цих особливостей для виявлення можливих напрямків розвитку державної освітньої політики.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Остапенко, І. (2022). Використання медіаконтенту для візуалізації уявлень молоді про майбутнє: виклики війни і євроінтеграція. Проблеми політичної психології, 11(25), 126-141. https://doi.org/10.33120/popp-Vol25-Year2022-90
Розділ
Articles
Біографія автора

Ірина Остапенко, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії психології політичної поведінки молоді

Посилання

Boden, Z., & Larkin, M. (2021). Moving from social networks to visual metaphors with the Relational Mapping Interview: an example in early psychosis. In: Paula Reavey (Eds.), A Handbook of Visual Methods in Psychology. Using and Interpreting Images in Qualitative Research. London and New York : Routledge. Taylor & Francis Group. (in English)
Branthwaite, A., & Toiati, L. (2005). An unusual approach to collage. Exploring projective techniques (Reassessing and developing current practice) (pp. 18–27). Barcelona (WorkShop ESOMAR). (in English)
Froggett, L. (2021). Imagery and association in a group-based method: the visual matrix. Paula Reavey (Eds.), A Handbook of Visual Methods in Psychology. Using and Interpreting Images in Qualitative Research. London and New York : Routledge. Taylor & Francis Group. (in English)
Hand, M. (2017). Visuality in social media: Researching images, circulations and practices. In: L. Sloan & A. Quan-Haase (Eds.), The SAGE handbook of social media research methods (pp. 217–231). London, UK: Sage. (in English)
Highfield, T., & Leaver, T. (2016). Instagrammatics and digital methods: Studying visual social media, from selfies and GIFs to memes and emoji. Communication Research and Practice, 2(1), 47–62. (in English)
Ostapenko, I. V. (2014). Osoblyvosti vykorystannia proektyvnoi tekhniky «kolazh» dlia doslidzhennia uiavlen studentskoi molodi pro vladni rezhymy. [Features of usage of projective technique "collage" and specifics of its use for studying of representations of student's youth about political power regimes]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky, 2 (23), 187–192. (in Ukrainian)
Sosniuk, O. P. (2012). Psykhosemantychna interpretatsiia vizualnykh obraziv u prykladnykh doslidzhenniakh. [Psychosemantic interpretation of visual images in applied research]. Nauka i osvita, 9, 201–205. (in Ukrainian)
Sosniuk, O. P., & Ostapenko, I. V. (2017). Psykhosemantychni osoblyvosti natsionaljnoj ta hromadjanskoj identychnosti studentsjkoi molodi. [Psychosemantic features of student youth's national and civic identity]. Ukrayinskyi psykholohichnyi zhurnal, 2 (4), 164–176. (in Ukrainian)