Партисипативне прогнозування: адаптація європейського досвіду до завдань повоєнного відновлення україни

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Олена Суший

Анотація

Актуальність. У статті порушено проблему повоєнного відновлення України у зрізі соціальної прогностики, зокрема європейського досвіду проведення форсайт-досліджень майбутнього за участі громадян.


Метою статті є огляд теоретичних і методологічних засад партисипативного прогнозування та визначення можливостей його апробації як технології (інструменту) для реалізації цілей повоєнного відновлення в Україні.


Результати. Уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження щодо визначення західних підходів до дослідження майбутнього, критеріїв аналізу практики участі загалом та в дослідженнях майбутнього зокрема, запропоновано визначення поняття «партисипативне прогнозування». Наведено огляд форсайт-проєктів: Civisti (2009–2011), Casi (2014–2017) та Cimulact (2015–2016), які є прикладом проведення спільних досліджень майбутнього та інституціоналізації участі громадян як незалежних áкторів та áвторів візій майбутнього. Названі форсайт-проєкти було реалізовано в Європейському союзі за фінансової підтримки Європейської комісії. За результатами аналізу здійснено початкове узагальнення методологічних засад та уточнено процедуру партисипативного прогнозування, визначено його переваги та недоліки (побічні ефекти). Запропоновано авторські міркування щодо потенціалу партисипативного прогнозування для цілей повоєнного відновлення України. Наголошується, що партисипативне прогнозування може стати ефективною технологією опанування травматичних наслідків та повоєнного відновлення громад в Україні. Окрім своєї безпосередньої мети – прогнозування та планування майбутнього, партисипативне прогнозування дає можливість одночасно проводити системну фахову соціально-психологічну реабілітацію на рівні великих соціальних груп (суспільство, нація) та спільнот (територіальна, конфесійна, етнічна тощо), а також здійснювати м’яке коригування масових (колективних) соціально-психологічних станів. Реалізація партисипативних досліджень майбутнього у формі дискурсійної участі можлива як шляхом «експертного діалогу», спрямованого на міждисциплінарне співробітництво та подолання роздробленості наукового знання; так і шляхом «соціального діалогу», спрямованого на залучення зацікавлених сторін (вони можуть бути прямо чи опосередковано зацікавлені) до громадського обговорення в рамках дорадчого процесу.


Перспективи подальших досліджень. Запровадження практик партисипативного прогнозування потребує координації зусиль з боку урядовців, експертного середовища і громадян, свідомої готовності кожної зі сторін до співпраці та відповідальності за свій внесок у справу спільного майбутнього.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Суший, О. (2022). Партисипативне прогнозування: адаптація європейського досвіду до завдань повоєнного відновлення україни. Проблеми політичної психології, 25(1). https://doi.org/10.33120/popp-Vol25-Year2022-91
Розділ
Articles
Біографія автора

Олена Суший, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор наук з державного управління, доцент, завідувач лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень

Посилання

Avelino, F., Grin, J., Pel, B., & Jhagroe, S. (2016). The politics of sustainability transitions. Journal of Environmental Policy & Planning, 18(5), 557–567. Retrieved from https://doi-org.ezproxy.library.sydney.edu.au/10.1080/1523908X.2016.1216782 (in English)
Bibri, S. E. (2018). Backcasting in futures studies: a synthesized scholarly and planning approach to strategic smart sustainable city development. European Journal of Futures Research, 6(13). Retrieved from https://doi.org/10.1186/s40309-018-0142-z (in English)
Casi, 2015–2017. Retrieved from https://www.futuresdiamond.com/casi2020/ (in English)
Cimulact, 2015–2016. Retrieved from http://www.cimulact.eu/ (in English)
Civisti, 2009–2011. Retrieved from http://www.civisti.org/ (in English)
Dan-Suteu, S.-A., Giorgi, G. (2019). Future Studies, Forecast and Foresight - Critical Considerations and Relevant Findings in The International Scientific Conference eLearning and Software for Education. Bucharest, Vol. 1. Retrieved from https://doi.org/10.12753/2066-026X-19-017 (in English)
Korniyenko, O. (2022). Verkhovna Rada Ukrainy staie mistsem konstruiuvannia maibutnoho [The Verkhovna Rada of Ukraine becomes a place for designing the future] (2022). Pres-sluzhba Aparatu Verkhovnoi Rady Ukrainy, 19.08.2022. Retrieved from https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/227033.html (in Ukrainian)
Levchenko, O., Velychko, N., & Kovshun, L. (2018). Partysypativnyi pidkhid ta praktyky na rivni hromady [Participatory approach and practices at the community level].
A guide for public activists and all interested parties. Kherson, Fond hromady mista Kherson «Zakhyst». Retrieved from https://www.hubs.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/partysypatyvnyj-pidkhid.pdf (in Ukrainian)
Lundvall, B. Å. (2016). National innovation system: Towards a theory of innovation and interactive learning. In Lundvall, Bengt-Åke (2016), The Learning Economy and the Economics of Hope. Anthem Press. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/j.ctt1hj9zjd (in English)
Matschoss, K., Repo, P., Timonen, P. (2019). Embedding European citizen visions in sustainability transition: Comparative analysis across 30 European countries. Futures, 112. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.futures.2019.102437 (in English)
Nikolakis, W. (2020). Participatory backcasting: Building pathways towards reconciliation? Futures: the journal of policy, planning and futures studies, 122, 102603. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.futures.2020.102603 (in English)
Nikolova, B. (2014). The rise and promise of participatory foresight. European Journal of Futures Research, 2(33). Retrieved from https://doi.org/10.1007/s40309-013-0033-2 (in English)
Repo, P., & Matschoss, K. (2018). Citizen visions for European futures – methodological considerations and implications. European Journal of Futures Research, 6(20). Retrieved from https://doi.org/10.1186/s40309-018-0149-5 (in English)
Plan vidnovlennia Ukrainy [Ukraine recovery plan] (2022). Retrieved from https://recovery.gov.ua/ (in Ukrainian)
Quist, J. (2007). Backcasting for a sustainable future the impact after 10 years. Netherlands, Eburon Academic Publishers. (in English)
Quist, J., Rammelt, C., Overschie, M., de Werk, G. (2006). Backcasting for sustainability in engineering education: the case of Delft University of Technology. Journal of Cleaner Production, 14, 868–876. (in English)
Robinson, J., Burch, S., Talwar, S., O'Shea, M., & Walsh, M. (2011). Envisioning sustainability: Recent progress in the use of participatory backcasting approaches for sustainability research. Technological Forecasting and Social Change, 78 (5), 756–768. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.techfore.2010.12.006 (in English)
Sushyy, O. V. (2020). Ukrayinska natsiia: mystetstvo tvorennia – filosofiia ruinuvannia [The Ukrainian nation: the art of creation - the philosophy of destruction]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD, 2020. Retrieved from https://ispp.org.ua/2021/02/19/sushij-o-v-monografiya-ukra%D1%97nska-naciya-mistectvo-tvorennya-filosofiya-rujnuvannya/ (in Ukrainian)
Theocharis, Z., & Harvey, N. (2016). Order effects in judgmental forecasting. International Journal of Forecasting, 32(1), 44–60. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.ijforecast.2015.01.007 (in English)