Стратегії здорового способу життя комбатантів і волонтерів в умовах війни

Анотація

Актуальність. В умовах повномасштабної війни актуалізується завдання забезпечення здорового способу життя (ЗСЖ) комбатантів і волонтерів, які є найбільш активною частиною українського суспільства, роблять значущий внесок у перемогу та майбутнє відновлення Української держави.

Метою статті є визначення ключових чинників ЗСЖ комбатантів і волонтерів, провідних стратегій і засобів відновлення та збереження психологічного благополуччя в умовах війни.

Методологія: порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних концепцій ЗСЖ, узагальнення теоретичних та емпіричних досліджень психологічної реабілітації і соціально-психологічного супроводу ветеранів АТО/ООС, волонтерів російсько-української війни.

Результати. Встановлено, що визначальним травматичним чинником російсько-української війни є проєкція імперської міфологеми «русского мира» на український етнос, яка у своїй практичній реалізації набула геноцидного характеру. Дегуманізація українців з боку російських військових та значної частини російського суспільства спричиняє у певної частини комбатантів і волонтерів внутрішні конфлікти, стани ненависті та жаги помсти щодо етнічних росіян і представників інших етносів Російської держави, що беруть участь у війні. Виокремлено такі стратегії та засоби відновлення і збереження особистісної цілісності та психологічного благополуччя комбатантів і волонтерів: 1) використання психотравми як ресурсу духовного посттравматичного зростання особистості; 2) комплексне відновлення та збереження психологічної цілісності особистості; 3) формування та зміцнення психосоціальної солідарності, групової ідентичності; 4) комплексний соціально-психологічний супровід збереження ЗСЖ комбатантів і волонтерів, сприяння їхньому особистісному розвитку; 5) забезпечення сталості ЗСЖ та профілактики його порушень. Підтверджено доцільність та перспективність використання авторського варіанта методики парадоксальної інтенції В. Франкла щодо трансформації психотравм та пов’язаних з ними внутрішніх конфліктів у ресурси відновлення психологічної цілісності і посттравматичного зростання особистості. Результатом комплексного застосування зазначених засобів є напрацювання сталих просоціальних практик ЗСЖ як в окремих осіб, так і в спільноті УБД і волонтерів.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Наголошено на доцільності більш широкого впровадження зазначених стратегій ЗСЖ у середовищі комбатантів і волонтерів. Перспективним видається дослідження відповідних стратегій ЗСЖ та їх упровадження в середовищі внутрішніх переселенців та громадян, які вимушено виїхали за кордон на час воєнного стану в Україні.