Ризик і безпека в професійній діяльності фахівців екстремального профілю

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Зінаїда Сіверс

Анотація

Актуальність Наразі проблема ризиків та безпеки в професійній діяльності фахівців ДСНС, зокрема фахівців пожежно-рятувальної служби, набуває особливої актуальності, оскільки до складнощів та невизначеностей екстремальних ситуацій, у яких їм доводиться працювати, додається широкий спектр небезпечних ситуацій, спричинених війною, нових і нетрадиційних загроз та ризиків.


Мета дослідження – здійснити огляд наукової літератури з використанням пошукових термінів «екстремальна ситуація», «ризик», «сприйняття ризику» та «безпека» і на їх основі ідентифікувати індивідуальні та групові чинники, які можуть впливати на сприйняття ризиків та безпеки фахівцями пожежно-рятувальних служб.


Методи і методологія. Огляд наукової літератури здійснювався з використанням пошукових термінів «екстремальна ситуація», «ризик», «сприйняття ризику» та «безпека». Він обмежувався лише науковими публікаціями, які мали містити, крім згаданих, терміни: «пожежники», «рятувальники», «поліцейські», «військові». Аналіз джерел здійснено в межах двох дослідницьких традицій: підходу, що ґрунтується на особистісних рисах, і підходу, що спирається на соціальне пізнання.


Результати проведеного аналізу засвідчили, що впродовж десятиліть переважна більшість наукової літератури, присвяченої сприйняттю ризиків, рекомендувала розглядати когнітивні, емоційні та соціальні аспекти, які прямо чи опосередковано характеризують сприйняття ризику людьми та впливають на це сприйняття, а також що найчастіше досліджуються побоювання і занепокоєння людей, оцінюються їхні страхи або ступінь ризикованості окремих осіб, визначається ймовірність подій тощо. Головний висновок нашого аналізу полягає в тому, що поза увагою дослідників залишається взаємозв’язок сприйняття ризику й безпеки і, що особливо важливо, як цей зв’язок впливає на поведінку в екстремальній ситуації.


Перспективи подальших досліджень убачаємо в розробленні діагностичного інструментарію, зокрема відповідних шкал з прийнятною надійністю і достовірністю.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Сіверс, З. (2022). Ризик і безпека в професійній діяльності фахівців екстремального профілю. Проблеми політичної психології, 26(1). https://doi.org/10.33120/popp-Vol26-Year2022-110
Розділ
Articles
Біографія автора

Зінаїда Сіверс, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Кандидат юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії психології політико-правових відносин

Посилання

Blais, A.-R., & Weber, E. U. (2006). A Domain-Specific Risk-Taking (DOSPERT) scale for adult populations. Judgment and Decision Making, 1 (1), 33–47. (in English)
Börjesson, M., Österberg, J., & Enander, A. (2011). Risk and safety attitudes among conscripts during compulsory military training. Military Psychology, 23, 659–684. DOI: https://doi:10.1080/0899560 5.2011.616815 (in English)
Braun, V., & Clarke, V. (2006). Using thematic analysis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2), 77–101. DOI: https://doi.org/10.1191/1478088706qp063oa (in English)
Breivik, G., Sand, T. S., & Sookermany, A. M. (2019). Risk-Taking and Sensation Seeking in Military Contexts: A Literature Review. SAGE Open, 9(1). DOI: https://doi.org/10.1177/2158244018824498 (in English)
Brug J., Aro, A. R., Oenema, A., de Zwart O., Richardus, J. H., & Bishop, G. D. (2004). SARS risk perception, knowledge, precautions, and information sources, the Netherlands. Emerging Infectious Diseases, Aug; 10 (8), 1486–1489. DOI: 10.3201/eid1008.040283. PMID: 15496256; PMCID: PMC3320399. (in English)
Clark, T. R. (2020). The 4 Stages of Psychological Safety: Defining the Path to Inclusion and Innovation Paperback. Illustrated, Berrett-Koehler Publishers. (in English)
Edmondson, A. C.(2002). The local and variegated nature of learning in organizations. Organisation Science, 13 (2), 128–146. DOI: https://doi.org/10.1287/orsc.13.2.128.530 (in English)
Jaspal, R, Fino, E, Breakwell, G. M. (2020). The COVID-19 own risk appraisal scale (CORAS): development and validation in two samples from the United Kingdom. Journal Health Psychology, 1359105320967429. DOI: https://doi. org/10.1177/1359105320967429 (in English)
Kahneman, D., & Tversky, A. (1979). Prospect theory: An analysis of decision under risk. Econometrica, 47(2), 263–291. DOI: http://dx.doi.org/10.2307/1914185 (in English)
Kahneman, D., Slovic, P., & Tversky, A. (Eds.). (1982). Judgment under uncertainty: Heuristics and biases. New York: Cambridge University Press. DOI: https://DOI: 10.1126/ science. 185.4157.1124 (in English)
Klinke, A., & Renn, O. (2006). Systemic Risks as Challenge for Policy Making in Risk Governance. Forum Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research, 7(1). DOI: https://doi.org/10.17169/fqs-7.1.64 (in English)
Linden van der, S., Maibach, E., & Leiserowitz, A. (2015). Improving Public Engagement With Climate Change: Five “Best Practice” Insights From Psychological Science. Perspectives on Psychological Science, 10(6), 758–763. DOI: https://doi.org/10.1177/1745691615598516 (in English)
Maxwell, L.,Sanders, A.,Skues, J., & Wise, L.(2020). A Content Analysis of Personal Safety Apps: Are They Keeping Us Safe or Making Us More Vulnerable? Violence Against Women, 26(2), 233–248. DOI: https://doi.org/10.1177/1077801219832124 (in English)
Moen, B. E., & Rundmo, T. (2005). Predictors of unrealistic optimism: A study of Norwegian risk takers. Journal of Risk Research, 8, 363–382. DOI: https://doi:10.1080/1366987042000310668 (in English)
Momen, N., Taylor, M., Pietrobon, R., Gandhi, M., Markham, A., Padilla, G., Miller, P., Evans, K., & Sander, T. (2010). Initial validation of the Military Operational Risk-Taking Scale (MORTS). Military Psychology, 22(2), 128–142. DOI: https://doi.org/10.1080/08995601003638942 (in English)
Lerner, J. S., Ye, Li, Valdesolo, P., & Kassam, K. S. (2015). Emotion Decision Makig. DOI: ttps://doi.org/10.1146/annurev-psych-010213-115043 (in English)
North, C. S., Pedrazine, A., Pollio, D. E. (2020). Workplace and safety perceptions among New York City employees after the 9/11 attacks. Archives of Environmental, & Occupational Health, 1-9. DOI: https://doi.org/10.1080/19338244.2020.1835797 (in English)
Schwarz, N., & Clore, G. L. (1983). Mood, misattribution, and judgments of well-being: Informative and directive functions of affective states. Journal of Personality and Social Psychology, 45(3), 513–523. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.45.3.513 (in English)
Sivers, Z. (2021). Predyktory uspishnoi profesiynoi diіalnosti fakhivtsiv derzhavnoi sluzhby Ukrainy z nadzvychaіnykh sytuatsiі. Scientific studios on social and political psychology, 48(51), 44-54. DOI: https://doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).237 (in Ukrainian)
Slovic, P. (1987). Perception of Risk. Science, 236 (4799), 280–285. DOI: https://doi.org/10.1126/science.3563507 (in English)
Slovic, P. (1992). Perceptions of Risk: Reflections on the Psychometric Paradigm. Іn S. Krimsky, & D. Golding (Eds.), Social Theories of Risk. Westport, CT: Praeger. (in English)
Slovic, P. (2000). Perception of risk. In P. Slovic (Ed.), The perception of risk (pp. 220–231). London: Routledge. DOI: ttps://doi.org/10.4324/9781315661773 (in English)
Slovic, P., Fischhoff, B., & Lichtenstein, S. (2000). Facts and fears: Understanding perceived risk. Policy and Practice in Health and Safety, 3 (sup. 1), pp. 65–102. (in English)
Weber, E. U., Blais, A. R., & Betz N., (2002). A domain-specific risk-attitude scale: measuring risk perceptions and risk behaviors. DOI: https://doi.org/10.1002/bdm.414 (in English)
Weinstein, N. D. (1980). Unrealistic Optimism about Future Life Events. Journal of Personality and Social Psychology, 39, 806. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.39.5.806 (in English)
Wolff, J. C., Thompson, E., Thomas, S. A., Nesi, J., Bettis, A..H., Ransford, B. … Liu, R. T. (2019). Emotion dysregulation and non-suicidal self-injury: A systematic review and meta-analysis. Eur Psychiatry, Jun; 59, 25–36. DOI: https://doi: 10.1016/j.eurpsy.2019.03.004. Epub 2019 Apr 12. PMID: 30986729; PMCID: PMC6538442 (in English)