Механізми міжгрупової взаємодії: пояснювальні принципи, історичні і територіальні виміри
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність. Війна спонукає дослідників подивитися на те, яким чином такі механізми міжгрупової взаємодії, як інгруповий фаворитизм та аутгрупова дискримінація переходять з рівня групових упереджень на рівень екстремального протистояння. Не менш важливо ідентифікувати соціально-психологічні механізми, що запобігають жахливим соціальним явищам, наприклад, геноциду. Пояснювальні принципи міжгрупової взаємодії також мають бути спиратися на пояснювальний потенціал історичного контексту, а саме часові і просторові виміри соціальних процесів.
Мета: визначити пояснювальні принципи міжгрупової взаємодії, які б розкривали її механізми в історичному та територіальному вимірах.
Методологія. Стаття є оглядовою та спирається на теоретичні узагальнення та моделювання, історико-психологічний та феноменологічний аналіз, метааналіз результатів соціологічних опитувань.
Результати. Виокремлено пояснювальні принципи міжгрупової взаємодії: гнучкості та справедливості взаємодії, реалізації ціннісного ставлення інгрупи до аутгрупи як до об’єкту або суб’єкту взаємодії, долання невизначеності соціальними індивідами. Визначено три групи соціально-психологічних механізмів, що регулюють міжгрупову взаємодію на основі цих принципів: перцептивно-регулятивні, ціннісно-регулятивні та структурно-регулятивні. Показано, що в історичному та територіальному вимірах регуляція міжгрупової взаємодії визначається як її історифікація та мапування. Найбільш виразними проявами цих процесів є диференціація груп у просторі взаємодії, структурування поля міжгрупової взаємодії, окреслення групових меж, історична передача моделей взаємодії, відновлення історичної справедливості на основі пам’яті груп. В умовах війни механізми міжгрупової взаємодії посилюються, серед українців відбувається перебудова символічних меж взаємодії, кристалізація ідентичності, що укріплює їхню стресостійкість та патріотизм.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Gornostay, P. (2019). Hrupovi zakhysni mekhanizmy yak forma reahuvannya na kolektyvni travmy [Group defense mechanisms as a form of response to collective trauma]. Problemy politychnoyi psykholohiyi [Problems of political psychology], 22(1), 89-114. https://doi.org/10.33120/popp-Vol22-Year2019-27 (in Ukrainian)
Hornostay, P. P., Chorna, L. G. (2022). Mizhhrupova vzayemodiya v umovakh viyny: identychnosti, kartyny svitu, dolannya travmy: materialy kruhloho stolu (Kyyiv, 9 chervnya, 2022 r.) [Intergroup interaction in conditions of war: identities, worldviews, overcoming trauma: materials of the round table (Kyiv, June 9, 2022)]. Kyiv: Talkom. ISBN 978-617-8016-61-6 (in Ukrainian)
Gubeladze, I. H. (2012). Psykholohichni mekhanizmy transformatsiyi sotsialʹnoyi identychnosti molodi silʹsʹkoho pokhodzhennya v misʹkiy spilʹnoti [Psychological mechanisms of transformation of the social identity of youth of rural origin in the urban community]. Diss. Instytut sotsialʹnoyi ta politychnoyi psykholohiyi Diss. Institute of Social and Political Psychology. (in Ukrainian)
Dembytsʹkyy, S. (2022). Sotsiolohichnyy monitorynh «Ukrayinsʹke suspilʹstvo». Hromadsʹka dumka v Ukrayini pislya 10 misyatsiv viyny. Elektronnyy resurs [Sociological monitoring "Ukrainian society". Public opinion in Ukraine after 10 months of war. Electronic resource]: http://surl.li/iwkkz (in Ukrainian)
Doslidzhennya psykholohichnoho stanu naselennya v umovakh povnomasshtabnoyi viyny (2022). Elektronnyy resurs [Study of the psychological state of the population in conditions of full-scale war (2022). Electronic resource]:https://ispp.org.ua/2022/09/13/doslidzhennya-psixologichnogo-stanu-naselennya-v-umovax-povnomasshtabnoii-vijni/ (in Ukrainian)
Imshenetsʹka, I., Bazʹ, L., Chernysh, L. (2022). Stan suspilʹnoyi svidomosti v Ukrayini naperedodni povnomasshtabnoho rosiysʹkoho vtorhnennya. Lyutyyʺ 2022 : informatsiynyy byuletenʹ [The state of public consciousness in Ukraine on the eve of a full-scale Russian invasion. February 2022: newsletter]. – K. :Instytut sotsialʹnoyi ta politychnoyi psykholohiyi NAPN Ukrayiny [Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine]. (in Ukrainian)
Kompleksne doslidzhennya «Yak viyna zminyla mene ta krayinu. Pidsumky roku» [Comprehensive study "How the war changed me and the country. Results of the year" (2023). https://ratinggroup.ua/research/ukraine/kompleksne_dosl_dzhennya_yak_v_yna_zm_nila_mene_ta_kra_nu_p_dsumki_roku.html (in Ukrainian)
Skorokhod, K. (2020). Dehumanizatsiyni kharakterystyky spryynyattya rosiysʹkykh viysʹkovykh vnutrishnʹo peremishchenymy osobamy zi skhodu Ukrayiny. [Dehumanizing characteristics of the perception of the Russian military by internally displaced persons from the east of Ukraine : Electronic resource]. http://surl.li/dzuaw (in Ukrainian)
Slyusarevsʹkyy, M. M. (red.), Humenyuk, O. I., Dvornyk, M. S., Chernysh, L. P. (2019). Sotsialʹna sytuatsiya v Ukrayini: osoblyvosti vidobrazhennya transformatsiynykh protsesiv u hromadsʹkiy dumtsi (2014–2018) [Social situation in Ukraine: peculiarities of reflection of transformational processes in public opinion (2014–2018)]. – K. : Talkom. (in Ukrainian)
Smulʹson, M. L. (red.) (2021). Psykholohichni mekhanizmy stanovlennya subʺyektnosti doroslykh u virtualʹnomu prostori [Psychological mechanisms of the formation of subjectivity of adults in virtual space]. Kyyiv – Lʹviv: Vydavetsʹ Viktoriya Kundelʹsʹka [Publisher Victoria Kundelska]. (in Ukrainian)
Tkachenko, O. M. (1979). Pryntsypy i katehoriyi psykholohiyi [Principles and categories of psychology]. K. : Vyshcha shkola [Higher school]. (in Ukrainian)
Tsyhanenko, H. V. (2005). Sotsialʹno-psykholohichni mekhanizmy polityko-ideolohichnoho samovyznachennya molodi [Socio-psychological mechanisms of political and ideological self-determination of youth]. Diss. Instytut sotsialʹnoyi ta politychnoyi psykholohiyi. [Diss. Institute of Social and Political Psychology]. (in Ukrainian)
Chorna, L. H. (2012). Identychnistʹ osoby: vid hrupy do indyvidualʹnosti (metodolohichnyy analiz) [Personal identity: from group to individuality (methodological analysis)]. Problemy politychnoyi psykholohiyi ta yiyi rolʹ u yiyi rolʹ u stanovlenni hromadyanyna Ukrayinsʹkoyi derzhavy [Problems of political psychology and its role in the formation of a citizen of the Ukrainian state], 13, 108-118. (in Ukrainian)
Abrams, D., & Hogg, M. A. (2010). Social identity and self-categorization. In J. F. Dovidio, M. Hewstone, P. Glick, & V. M. Esses (Eds.), The SAGE Handbook of Prejudice, Stereotyping and Discrimination (pp. 179–193). London, UK: Sage. (in English)
Allport, G. W. (1954). The Nature of Prejudice. Cambridge, Massachusetts: Addison-Wesley. (in English)
Atkinson, J. W., & Walker, E. L. (1956). The affiliation motive and perceptual sensitivity to faces. The Journal of Abnormal and Social Psychology, 53(1), 38–41. https://doi.org/10.1037/h0043181 (in English)
Bion, W. R. (1961). Experiences in groups and other papers. London: Tavistock Publ. (in English)
Blau, P. M. (1986). Exchange and Power in Social Life. London, New York : Routledge, Taylor & Francis Group. (in English)
Brewer, M. B. (1991). The social self: on being the same and different at the same time. Personality and Social Psychology Bulletin, 17, 475–482. (in English)
Campbell, D. T. (1967). Stereotypes and the perception of group differences. American Psychologist, 22(10), 817–829. https://doi.org/10.1037/h0025079 (in English)
Chorna, L., Gleitze, J., & Gorman, R. (2022). Systemic vulnerability of schoolteachers: a scoping review to compare the systemic pressures faced by teachers in countries with and without a totalitarian past. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 49(52). https://doi.org/10.33120/sssppj.vi49(52).258 (in English)
Coombs, W. T. (2014). Ongoing crisis communication: Planning, managing, and responding (4th ed.). Thousand Oaks, CA: Sage. (in English)
Dovidio, J. F., & Gaertner, S. L. (2010). Intergroup bias. In S. T. Fiske, D. T. Gilbert, & G. Lindzey (Eds.), Handbook of Social Psychology (5th ed., Vol. 2, pp. 1084–1121). Hoboken, NJ: Wiley. (in English)
Ellemers, N. (1993). The influence of sociostructural variables on identity management strategies. European Review of Social Psychology, 4, 27–57. (in English)
Festinger, L., Schachter, S., & Back, K. (1950). Social Pressures in Informal Groups: A Study of Human Factors in Housing. New York, NY: Harper. (in English)
Foucault, M. (1993). About the Beginning of the Hermeneutics of the Self: Two Lectures at Dartmouth. Political Theory, 2 (21), 198–227. (in English)
Freud, S. (1917). Taboo of virginity. Standard Edition, 11, 191–208. London: Hogarth. (in English)
Freud, S. (1933). Why war? Standard Edition, 22, 195–216. London: Hogarth. (in English)
Grigoryan, L., Cohrs, J. C., Boehnke, K., van de Vijver, F. (A. J. R. ), & Easterbrook, M. J. (2022). Multiple categorization and intergroup bias: Examining the generalizability of three theories of intergroup relations. Journal of Personality and Social Psychology, 122(1), 34–52. https://doi.org/10.1037/pspi0000342 (in English)
Hogg, M. A. (2012). Uncertainty-identity theory. In P. A. M. Van Lange, A. W. Kruglanski, & E. T. Higgins (Eds.), Handbook of Theories of Social Psychology (Vol. 2, pp. 62–80). Thousand Oaks, CA: Sage. (in English)
Hogg, M. A. (2014). From uncertainty to extremism: social categorization and identity processes. Current Directions in Psychological Science, 23, 338–342. (in English)
Hogg, M. A. & Gaffney, A. M. (2018). Group processes and intergroup relations. In John T. Wixted (Ed.), The Stevens’ handbook of experimental psychology and cognitive neuroscience. Volume 3: Developmental and social psychology. New York: John Wiley & Sons, Inc. doi: 10.1002/9781119170174.epcn414 (in English)
Hogg, M. A., & Wagoner, J. A. (2017). Normative exclusion and attraction to extreme groups: Resolving identity-uncertainty. In K. D. Williams & S. A. Nida (Eds.), Ostracism, Exclusion, and Rejection (pp. 207–223). New York, NY: Routledge. (in English)
Kachanoff, F. J., Taylor, D. M., Caouette, J., Khullar, T. H., Wohl, M. J. A. (2019). The chains on all my people are the chains on me: Restrictions to collective autonomy undermine the personal autonomy and psychological well-being of group members. Journal of Personality and Social Psychology, 116(1), 141–165. doi: 10.1037/pspp0000177 (in English)
Karsay, K. (2020). Objectification. In: The International Encyclopedia of Media Psychology, 1-9. 10.1002/9781119011071 (in English)
Kellogg, J. (1992 ). Mandala: Path of Beauty. Graphic Pub of Williamsburg. (in English)
Kerr, N. L. (1983). Motivation losses in small groups: A social dilemma analysis. Journal of Personality and Social Psychology, 45(4), 819–828. https://doi.org/10.1037/0022-3514.45.4.819 (in English)
Kruglanski, A. W., Pierro, A., Mannetti, L., & De Grada, E. (2006). Groups as epistemic providers: need for closure and the unfolding of group-centrism. Psychological Review, 113, 84–100. (in English)
Leonardelli, G. J., Pickett, C. L., & Brewer, M. B. (2010). Optimal distinctiveness theory: a framework for social identity, social cognition and intergroup relations. Advances in Experimental Social Psychology, 43, 65–115. (in English)
Lewin, K., & Lewin, G. W. (Ed.) (1948). Resolving social conflicts: selected papers on group dynamics [1935-1946]. New York: Harper and Brothers. (in English)
Linville, P. W., Salovey, P., & Fischer, G. W. (1986). Stereotyping and perceived distributions of social characteristics: An application to ingroup-outgroup perception. In J. Dovidio & S. L. Gaertner (Eds.), Prejudice, discrimination, and racism (pp. 165-208). NY: Academic Press. (in English)
Loughnan, S., Baldissarri, C., Spaccatini, F., Elder, L. (2017). Internalizing objectification: Objectified individuals see themselves as less warm, competent, moral, and human. British Journal of Social Psychology. Jun; 56(2), 217-232. doi: 10.1111/bjso.12188 (in English)
Maass, A., Salvi, D., Arcuri, L., & Semin, G. R. (1989). Language use in intergroup contexts: The linguistic intergroup bias. Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 981–993. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.981 (in English)
Manzi, J., González, R. (2007). Forgiveness and reparation in Chile: The role of cognitive and emotional intergroup antecedents. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 13(1), 71–91. doi: 10.1037/h0094025 (in English)
Marques, J. M., & Páez, D. (1994). The “black sheep effect”: social categorisation, rejection of ingroup deviates and perception of group variability. European Review of Social Psychology, 5, 37–68. (in English)
McWilliams, N. (2010). Paranoia and political leadership. Psychoanalytic Review, 97(2), 239–261. https://doi.org/10.1521/prev.2010.97.2.239 (in English)
Mummendey, A., & Otten, S. (1998). Positive–negative asymmetry in social discrimination. European Review of Social Psychology, 19, 107–143. (in English)
Nussbaum, M. C. (1995). Objectification. Philosophy & Public Affairs, 24: 249-291. https://doi.org/10.1111/j.1088-4963.1995.tb00032.x (in English)
Otten, S. (2016). The Minimal Group Paradigm and its maximal impact in research on social categorization. Current Opinion in Psychology. 11. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2016.06.010 (in English)
Peetz, J., Gunn, G. R., Wilson, A. E. (2010). Crimes of the past: Defensive temporal distancing in the face of past in-group wrongdoing. Personality and Social Psychological Bulletin, 36, 598–611. http://doi.org/10.1177/0146167210364850 (in English)
Pettigrew, T. F. (1979). The ultimate attribution error: extending Allport’s cognitive analysis of prejudice. Personality and Social Psychology Bulletin, 5, 461–476. (in English)
Ringelmann, M. (1913) "Recherches sur les moteurs animés: Travail de l'homme" [Research on animate sources of power: The work of man], Annales de l'Institut National Agronomique, 2nd series, 12, 1-40. (in French)
Rubin, M., & Hewstone, M. (1998). Social identity theory’s self-esteem hypothesis: a review and some suggestions for clarification. Personality and Social Psychology Review, 2 (1), 40–62. (in English)
Salice, A. & Montes Sãnchez, A. (2016). Pride, Shame, and Group Identification. Frontiers in Psychology, Theoretical and Philosofical Psychology, 7. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2016.00557 (in English)
Sellnow, T. L., & Seeger, M. W. (2013). Theorizing crisis communication. Malden, MA: Wiley-Blackwell. (in English)
Sherif, M. (1966). Group conflict and cooperation. London: Routledge Kegan Paul. (in English)
Stephan, W. G., & Stephan, C. W. (2000). An integrated threat theory of prejudice. In S. Oskamp (Ed.), Reducing Prejudice and Discrimination (pp. 23–46). Mahwah, NJ: Erlbaum. (in English)
Tajfel, H. (1970). Experiments in intergroup discrimination. Scientific American, 223, 96–102. (in English)
Tajfel, H., Billig, M., Bundy, R. P., & Flament, C. (1971). Social categorization and intergroup behavior. European Journal of Social Psychology, 1, 149–177. (in English)
Tajfel, H., & Turner, J. C. (1986). The social identity theory of intergroup behavior. In S. Worchel & W. Austin (Eds.), Psychology of Intergroup Relations (pp. 7–24). Chicago, IL: Nelson-Hall. (in English)
Volkan, V. D. (2022). A Look at Albert Einstein’s Question “Why War?” with a Focus on Large-Group Psychology. International Journal of Psychoanalysis, 103, 455-466. (in English)
Wagoner, J. A., & Hogg, M. A. (2016). Normative dissensus, identity-uncertainty, and subgroup autonomy. Group Dynamics: Theory, Research, and Practice, 20(4), 310–322. https://doi.org/10.1037/gdn0000057 (in English)
Weber, R., & Crocker, J. (1983). Cognitive processes in the revision of stereotypic beliefs. Journal of Personality and Social Psychology, 45, 961–977. (in English)