Особистісне майбутнє внутрішньо переміщених осіб: стратегії конструювання

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Валерія Діброва

Анотація

Актуальність. Проблема вимушеного переселення є актуальною в умовах сьогодення. Ще від початку війни у 2014 році кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні становила близько 1,5 млн осіб, нині ж через повномасштабне вторгнення ця цифра невпинно збільшується. Психологічна травматизація переселенців і вимушений характер переселення привертають увагу дослідників та психологів до проблем надання психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та адаптації їх до життя на новому місці. Оскільки переміщення та побудова подальшого життя спрямовані в часовий період майбутнього, доцільно розглядати характеристики майбутнього ВПО і стратегії, які вони використовують для його конструювання.


Метою статті є визначення характеристик особистісного майбутнього ВПО і стратегій, які вони застосовують для його конструювання.


Методологія: порівняльний аналіз письмових наративів про майбутнє ВПО і місцевих мешканців.


За результатами проведеного дослідження наративів внутрішньо переміщених осіб виявлено емоційну валентність їхнього ставлення до майбутнього, комплексність бачення ними особистісного майбутнього та рівень досяжності майбутнього, описаного в авторських історіях. Визначено стратегії конструювання особистісного майбутнього, до яких вдаються ВПО, та специфіку їх використання.


Висновки та перспективи подальших досліджень. З’ясовано, що історіям про майбутнє ВПО більшою мірою притаманна негативна емоційна валентність порівняно з історіями осіб, які не мають досвіду вимушеного переселення. Бачення майбутнього ВПО є порівняно менш комплексним, у своїх історіях вони частіше описують абстрактне майбутнє. Різниця у використанні стратегій конструювання майбутнього внутрішньо переміщеними особами і місцевими мешканцями полягає в більшій поширеності в наративах ВПО стратегії уникання майбутнього. Також для ВПО більш характерний варіант соціального конструювання майбутнього з наголосом на піклуванні про значущих інших.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Діброва, В. (2023). Особистісне майбутнє внутрішньо переміщених осіб: стратегії конструювання. Проблеми політичної психології, 13(27), 65-76. https://doi.org/10.33120/popp-Vol13-Year2023-130
Розділ
Articles
Біографія автора

Валерія Діброва, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Аспірант лабораторії соціальної психології особистості, науковий співробітник лабораторії психології мас та спільнот

Посилання

Bartram, D. (2015). Forced Migration and "Rejected Alternatives": A Conceptual Refinement. Journal of Immigrant & Refugee Studies, 13(4), 439–456. doi: 10.1080/15562948.2015.1030489 (in English)
Beiser, M., & Hyman, I. (1997). Refugees time perspective and mental health. American Journal of Psychiatry, 154(7), 996-1002. doi:10.1176/ajp.154.7.996 (in English)
Carstensen, L. L. (2006). The Influence of a Sense of Time on Human Development. Science, 312(5782), 1913-1915. doi:10.1126/science.1127488 (in English)
Chase, E. (2013). Security and subjective wellbeing: the experiences of unaccompanied young people seeking asylum in the UK. Sociol Health Illn, 35(6), 858–872. doi: 10.1111/j.1467-9566.2012.01541.x (in English)
Collins, F. L. (2017). Desire as a theory for migration studies: temporality, assemblage and becoming in the narratives of migrants. Journal of Ethnic and Migration Studies, 44(6), 964–980. doi: 10.1080/1369183X.2017.1384147 (in English)
Eastmond, M. (2007). Stories as lived experience: narratives in forced migration research. Journal of Refugee Studies, 20(2), 248–264. doi:10.1093/jrs/fem007 (in English)
Habermas, T., & Bluck, S. (2000). Getting a life: The development of the life story in adolescence. Psychological Bulletin, 126, 748–769. doi: 10.1037/0033-2909.126.5.748 (in English)
Holman, E. A., & Silver, R. C. (1998). Getting "stuck" in the past: Temporal orientation and coping with trauma. Journal of Personality and Social Psychology, 74(5), 1146–1163. doi:10.1037/0022-3514.74.5.1146 (in English)
Jannesari S., Molyneaux E., & Lawrence V. (2022). What affects the mental health of people seeking asylum in the UK? A narrative analysis of migration stories. Qualitative Research in Psychology, 19(2), 295–315. doi:10.1080/14780887.2019.1581311 (in English)
Marczak, M., Sorokowski, P., & Sobol, M. (2020). Balanced time perspective as a facilitator of immigrants’ psychological adaptation: A study among Ukrainian immigrants in Poland. Transcultural Psychiatry, 136346152094967. doi:10.1177/1363461520949673 (in English)
McLean, K. C. (2008). The Emergence of Narrative Identity. Social and Personality Psychology Compass, 2(4), 1685–1702. doi: 10.1111/j.1751-9004.2008.00124.x (in English)
Papastamatelou, J., Unger, A., & Zachariadis, A. (2020). Time Perspectives and Proneness to PTSD Among Syrian Refugees in Greece. Journal of Loss and Trauma, 1–14. doi:10.1080/15325024.2020.1793552 (in English)
Tytarenko, T. (2020). Person’s life changing after trauma: a narrative analysis. In N. P. Hapon, S. L. Hrabovska, N. V. Hrebin et al., Personality in society: psychological mechanisms of activity. Lviv-Toruń: Liha-Pres, pp. 139–154. (in English)
Zięba, M., Wiecheć, K., Biegańska-Banaś, J., & Mieleszczenko-Kowszewicz, W. (2019). Coexistence of post-traumatic growth and post-traumatic depreciation in the aftermath of trauma: Qualitative and quantitative narrative analysis. Frontiers in Psychology, 10, Article 687. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00687 (in English)
Zimbardo, P., & Boyd, J. (2008). The time paradox: The new psychology of time that will change your life. Free Press. (in English)