Зміна ставлення до влади як наслідок взаємодії соціяльних ідентичностей

Анотація

Актуальність. У надзвичайних умовах складові ідентичности спричиняють поважні, часом вирішальні ефекти, які даються взнаки в процесах суспільного самовизначення. Соціяльну ідентичність слід трактувати як сукупність різних ідентичностей, що актуалізовуються за певних умов, взаємодіють між собою та породжують специфічні ефекти, зокрема в ставленні до влади.

Мета дослідження – виявлення можливих змін у ставленні українців до влади як наслідку взаємодії їхніх ідентичностей.

Методологія. У лютому-березні 2023 р. в онлайновому режимі з використанням ґугл-форми опитано 397 осіб. В основу питальника лягли визначені на попередньому етапі дослідження показники ставлення до влади та варіянти ідентичности. Оцінна шкала мала вигляд 5-бального семантичного диференціяла. Відношення між кількісними показниками встановлювано на основі кореляційного, порівняльного та дисперсійного аналізу.

Результати. Респонденти найвище оцінили свою громадянську ідентичність, далі йшли місцева, професійна, европейська, східнослов’янська та релігійна ідентичності. Оцінка індикаторів ставлення до влади набула такого вигляду: ставлення до влади змінилося на краще – 3.64, позитивна оцінка дій державної влади – 3.6, позитивна оцінка дій місцевої влади – 3.23, більше довіри до офіційних джерел інформації – 3.66, невідчування загрози переконанням і цінностям з боку української влади – 3.83. Кореляційний аналіз показав, що показники прихильного ставлення до влади найбільш позитивно корелюють із громадянською ідентичністю респондентів, меншою мірою – з місцевою та професійною, натомість негативно корелюють із релігійною ідентичністю і не корелюють з ідентичностями европейською та східнослов’янською. Застосування двофакторного дисперсійного аналізу не виявило виразного домінування певних поєднань варіянтів ідентичности у впливі на ставлення до влади. Водночас виявлено парадокс. За прямого віднесення показників ставлення до влади до різних варіянтів ідентичности громадянська, місцева та професійна ідентичності виразно переважають релігійну за своєю впливовістю. Проте в разі взаємодії між ними висока релігійна ідентичність українців спрацьовує як чинник погіршання ставлень до влади тоді, коли инші ідентичності є слабкими. Натомість високий чи навіть середній рівень инших ідентичностей «нейтралізує» такий вплив ідентичности релігійної. Отже, взаємодія різних варіянтів соціяльної ідентичности справляє загалом помірний вплив на ставлення громадян до влади. Водночас серед носіїв граничних рівнів ідентичностей цей вплив виявляється більш вагомим. Результати дослідження дали підстави говорити про ефект екстремальної взаємодії ідентичностей.

Практична значущість дослідження полягає у виробленні методологічного підходу до виявлення ефектів взаємодії різних варіянтів соціяльної ідентичности; в увиразненні соціяльно-психологічної ролі релігійної ідентичности як чинника ставлення до влади; у висвітленні проблемного конфесійного і світоглядного становища вірян Української православної церкви.

Перспективи досліджень можуть полягати в перевірці отриманих результатів на більш об’ємних і збалансованих вибірках; бажаним є чіткіше розрізнення впливу ідентичнісних, загальнополітичних і воєнних чинників; потребує уточнення психологічний зміст ефектів взаємодії різних ідентичностей.