Теоретичний аналіз інструментарію дослідження почуття причетності

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Марія Каніболоцька

Анотація

Актуальність. Інтерес до вивчення почуття причетності зростає останнім часом у зв’язку з тим, що в умовах повномасштабного воєнного вторгнення Росії на територію України багато громадян перемістилося або в межах самої країни, або виїхало за кордон. Громадяни, які вимушено покинули свою країну, відмовилися від налагодженого життя, почуваються роз’єднаними зі своєю спільнотою, з одного боку, а з другого – постали перед необхідністю болючої та неминучої інтеграції в нове суспільство. Для того щоб повернути собі почуття причетності, вони намагаються долучатися до спільних справ, проявляють готовність щось робити на користь загалу, прагнуть відновити звичні зв’язки з групою, яку вони покинули. У зв’язку з тим, що наразі психологія не має науково обґрунтованого інструментарію вивчення почуття причетності, ми вирішили зробити огляд наявних зарубіжних методик, предметом аналізу яких є саме почуття причетності.


Метою статті є теоретичний аналіз психологічного інструментарію дослідження почуття причетності суб’єкта.


Методологія: теоретико-порівняльний аналіз психологічного інструментарію дослідження почуття причетності суб’єкта.


За результатами проведеного дослідження перекладено на українську мову та проаналізовано п’ять психологічних методик, а саме: опитувальник почуття причетності «SOBI»; шкалу соціального зв’язку; загальну шкалу причетності; індекс зв’язку зі спільнотою, індекс залученості сім’ї до школи; короткий опитувальник «Почуття причетності в складних життєвих обставинах». Встановлено, що чотири вищепредставлені інструменти спрямовані на дослідження почуття причетності особи, яка перебуває у звичайних умовах, тоді як опитувальник «CSBS» розкриває особливості причетності суб’єкта, який перебуває в складних життєвих обставинах, таких, наприклад, як вимушена еміграція або тимчасовий прихисток.


Перспективи подальших досліджень вбачаємо в адаптації психологічного інструментарію для подальшого використання на українській вибірці, а також проведення порівняльного аналізу почуття причетності внутрішньо переміщених осіб і тих, хто знайшов тимчасовий прихисток в інших країнах унаслідок війни в Україні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Каніболоцька, М. (2023). Теоретичний аналіз інструментарію дослідження почуття причетності. Проблеми політичної психології, 14(28), 163-175. https://doi.org/10.33120/popp-Vol14-Year2023-146
Розділ
Articles
Біографія автора

Марія Каніболоцька, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник відділу психології спілкування

Посилання

Baumeister, R., & Leary, M. (1995). The Need to Belong: Desire for Interpersonal Attachments as a Fundamental Human Motivation. Psychological Bulletin. 117(3). 497–529 DOI:10.1037/0033-2909.117.3.497. (in English)
Cox, M. J., & Paley, B. (1997). Families as systems. Annual Review of Psychology, 48, 243–267. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.48.1.243. (in English)
Davis-Yuval, N. (2006) Belonging and the politics of belonging. Patterns of Prejudice, 40 (3), 197–214, DOI: 10.1080/00313220600769331. (in English)
Hagerty, B. M. et al. (1992). Sense of belonging: A vital mental health concept. Archives of Psychiatric Nursing, 6(3), 172–177. https://doi.org/10.1016/0883-9417(92)90028-H. (in English)
Hoover‐Dempsey, K. et al. (2005). Why Do Parents Become Involved? Research Findings and Implications. The Elementary School Journal, 106(2), 105–130. https://doi.org/10.1086/499194. (in English)
Lee, R. M., & Robbins, S. B. (1995). Measuring belongingness: The Social Connectedness and the Social Assurance scales. Journal of Counseling Psychology, 42(2), 232–241. https://doi.org/10.1037/0022-0167.42.2.232. (in English)
Lukas, M. et al. (2021). The Challenged Sense of Belonging Scale (CSBS) – a validation study in English, Arabic, and Farsi/Dari among refugees and asylum seekers in Germany. Measurement Instruments for the Social Sciences, 2–16. https://doi.org/10.1186/s42409-021-00021-y. (in English)
Mackenzie, A. F. (2004). Place and the art of belonging. Cultural Geographies, 11(2), 115–137. https://doi.org/10.1191/1474474004eu295oa. (in English)
Malone, G. P., Pillow, D. R., & Osman, A. (2012). General Belongingness Scale (GBS). Personality and Individual Differences, 52(3), 311–316 https://doi.org/10.1016/j.paid.2011.10.027. (in English)
Mancini, J. A., O'Neal, C. W., & Mallette, J. K. (2018). The Importance of Parents' Community Connections for Adolescent Well-being: An Examination of Military Families. Community psychology, 61(1-2), 204–2017. https://doi.org/10.1002/ajcp.12222. (in English)
Minuchin, S.M., & Pillow, D. (1974). Family Healing: Strategies for Hope and Understanding. E-book: Everand. (in English)
Probyn, E. (1996). Outside Belongings London/New York: Routledge. (in English)