Психологічні параметри медіатравматизації: результати фокус-групових досліджень
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність. Виявлення особливостей та динаміки медіаспоживання інформації про події війни потрібне для розуміння способів зменшення стресового навантаження і профілактики проблем психічного здоров’я. Попри наявні дослідження медіатравматизації специфіку впливу висвітлення війни на вразливі категорії населення України досі не вивчали.
Мета статті – представлення результатів першого етапу дослідження найбільш травматичних елементів медіаобразів війни на основі вивчення практик медіаспоживання та емоційних реакцій на висвітлення в медіа воєнних подій.
Методи і методологія. Методом фокус-групового інтерв’ю в лютому-березні 2024 р. опитано 60 осіб із чотирьох вразливих соціальних груп, як-от: сім’ї комбатантів, внутрішньо переміщені особи, громадяни з досвідом воєнної міграції за кордон та наступної репатріації, фінансово малозабезпечене населення. Для подальшого аналізу використано модель диференціальної чутливості до медіаефектів.
Результати. Виявлено спільну для різних груп динаміку медіаспоживання протягом двох років повномасштабного вторгнення, а саме зменшення перегляду пов’язаного з війною контенту: чим сильніша емоційна реакція глядача, тим відчутніше зменшення перегляду. Найбільш травматичними характеристиками медіапродукції є відеоформат повідомлень, контрастні порівняння образів довоєнного і теперішнього буття, неочікуваність раптової появи візуальних образів війни без змоги завчасно контролювати перегляд.
Висновки і перспективи подальших досліджень. Моральним виміром медіатравматизації під час медіаспоживання новиного контенту про війну є відчуття несправедливості; специфічні медіатригери опосередковуються процесами особистої ідентифікації; частина досвіду медіаспоживання залишається малорефлексованою і змішаною. Психологічні параметри медіавпливу слабо представлені в результатах фокус-груп, а відповідно потребують експериментального дослідження. Перспективи подальшого дослідження визначаються спрямованістю на практичний результат – зменшення ризиків медіатравматизації через розроблення рекомендацій для системи освіти і психологічних рекомендацій для медіаіндустрії.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Castro, M., Dias, J. A., & Madeira L. (2023). Does the media (also) keep the score? Media-based exposure to the Russian-Ukrainian war and mental health in Portugal. Journal of Health Psychology Special Issue: War, Terrorism, Genocide and Politicide, October, 1–14. (in English)
Holman, E. A, Garfin, D. R., Silver, R. C. (2014). Media's role in broadcasting acute stress following the Boston Marathon bombings. Proceedings of the National Academy of Sciences, 111(1), 93–98. https://doi.org/10.1073/pnas.1316265110 (in English)
Holman, E. A., Garfin, D. R., Lubens, P. & Silver, R. C. (2020). Media Exposure to Collective Trauma, Mental Health, and Functioning: Does It Matter What You See? Clinical Psychological Science, 8 (1), 111–124. https://doi.org/10.1177/2167702619858300 (in English)
Holman, E. A., Silver, R. C., Poulin, M. J., Andersen, J., Gil-Rivas, V., & Mcintosh, D. N. (2008). Terrorism, acute stress, and cardiovascular health: A 3-year national study following the September 11th attacks. Archives of General Psychiatry, 65, 73–80. (in English)
Hopwood, T., & Schutte, N. (2017). Psychological outcomes in reaction to media exposure to disasters and large-scale violence: A meta-analysis. Psychology of Violence, 7, 316–327. (in English)
Houston, J. B. (2009). Media coverage of terrorism: A meta-analytic assessment of media use and posttraumatic stress. Journalism & Mass Communication Quarterly, 86, 844–861. https://doi.org/10.1177/107769900908600408 (in English)
Houston, J. B., Spialek, M. L., & First, J. (2018). Disaster media effects: A systematic review and synthesis based on the differential susceptibility to media effects model. Journal of Communication, 68(4), 734–757. https://doi.org/10.1093/joc/jqy023 (in English)
Naydonovа, L. (2023). War mental health crisis coping: evidence-based media psychoeducation. Constructive reflection of confrontation and cooperation: psychological risks and resources of war (рр. 29–31). Kyiv: IRIS. doi.org/10.59416/ROZB7764. Retrieved from https://iris-psy.org.ua/publ/CR23/CR23_005.pdf (in English)
Naydonova, L., Chunikhina, S., Naydonov, M., Yermakov, T., & Khobta, S. (2023). War Trauma Consequences in Ukraine: Well-being and PTSD Symptoms in Urban Communities. APA Convention, Washington, DC, 2-5 August 2023. Retrieved from https://www.xcdsystem.com/apa/program/pBf12Ke/index.cfm?pgid=760 (in English)
Naydonova, L., Hryhorovska, L., & Naydonov, M. (2023). War media trauma intensity and PTSD symptoms during Russia invasion in Ukraine. European journal of Psychotraumatology, 14(sup1: 17th biennial conference of the European Society for Traumatic Stress Studies held in Belfast, Northern Ireland, 14-17 June 2023), P. 322. Retrieved from https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/20008066.2023.2197743 (in English)
Naydonova, L. A., Naydonov, M. I., & Hryhorovska, L. V. (2022). Mediatravma i symptomy posttravmatychnoho stresovoho rozladu u ditei. [Media trauma and symptoms of children` post-traumatic stress disorder]. Zhurnal suchasnoi psykholohii, 4 (27), 56–70. Retrieved from https://www.journalsofznu.zp.ua/index.php/psych/article/view/3064/2909 https://doi.org/10.26661/2310-4368/2022-4 (in Ukrainian)
Naydonova, L., Naydonov, M., & Hryhorovska, L. (2023). Representative reflexivity of war media trauma and teenagers’ well-being. International Journal of Psychology, 58(S1: Supplement: 32nd International Congress of Psychology, 18-23 July 2021, Prague, Czech Republic), P. 1023. https://doi.org/10.1002/ijop.13083. Retrieved from https://onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1002/ijop.13083 (in English)
Naydonova, L. A., Naydonov, M. I., Hryhorovska, L. V., & Umerenkova, N. F. (2021). Informatsiini povedinka i potreby vchyteliv Donetskoi i Luhanskoi oblastei Ukrainy: informatsiinyi biuleten. Lystopad’2021. [Information behavior and needs of teachers of Donetsk and Luhansk regions of Ukraine: informational bulletin. November 2021]. Kyiv: ISPP NAPN Ukrainy. Retrieved from http://profprestige.org.ua/publ/Inf_bul_2021vd.pdf (in Ukrainian)
Palgi, Y., Greenblatt-Kimron, L., Ben-Ezra, M., & Shrira, A. (2023). Trauma-related and risk factors associated with perceived exacerbation in psychological distress due to the Russo–Ukrainian war. Psychiatry Research, 328. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2023.115451 (in English)
Pfefferbaum, B., Newman, E., Nelson, S. D., Nitiéma, P., Pfefferbaum, R. L. & Rahman, A. (2014). Disaster Media Coverage and Psychological Outcomes: Descriptive Findings in the Extant Research. Current Psychiatry Reports, 16(9). https://doi.org/10.1007/s11920-014-0464-x (in English)
Silver, R. C., Holman, E. A., Andersen, J., Poulin, M., Mcintosh, D. & Gil-Rivas, V. (2013). Mental- and physical-health effects of acute exposure to media images of the September 11, 2001, attacks and the Iraq War. Psychological Science, 24, 1623–1634. https://doi.org/10.1177/0956797612460406 (in English)
Valkenburg, P. M., & Peter, J. (2013). The differential susceptibility to media effects model. Journal of Communication, 63, 221–243. https://doi.org/10.1111/jcom.12024 (in English)
Vasterman, P., Yzermans, C. J., & Dirkzwager, A. J. E. (2015). The role of the media and media hypes in the aftermath of disasters. Epidemiologic Reviews, 27, 107–114. https://doi.org/10.1093/epirev/mxi002 (in English)