Компетентність батьків у сфері ментального здоров’я як кейс психоедукаційної роботи в територіальній громаді, що переживає травму війни

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Тетяна Асланян

Анотація

Актуальність. Травмувальні події війни можуть чинити тривалий вплив на ментальне здоров’я і психосоціальний добробут мешканців громади. Тому поширення практик травма-інформаційного підходу серед членів громади є актуальним суспільним завданням. 


Мета статті – представити результати пілотного дослідження розвитку компетентності батьків у сфері ментального здоров’я як успішного кейсу в умовах громад, що переживають травму війни. 


Методологія. Представлено результати проведення пілотного дослідження психологічної грамотності і психологічних компетентностей у сфері ментального здоров’я батьків, діти яких проходили реабілітацію в Сімейному центрі ментального добробуту “Твоя опора” (м. Ворзель Бучанського району).


Результати. Самозвіти учасників психоедукаційного тренінгу засвідчили, що їхні потреби в спеціальних психологічних знаннях та розвитку психологічної компетентності щодо комунікації, у вихованні та підтримці дітей, які зазнали травмувального впливу війни, задоволені. Батьки навчилися виявляти зв’язки між стресогенними подіями і можливими психологічними симптомами, про що свідчать результати анкетування. Представлений на електронних ресурсах БФ “Твоя опора” позитивний досвід психоедукації підтвердив, що модель набуття психоедукаційної інформації сприяє зміцненню довіри між членами громади і поширенню позитивного досвіду в цій громаді.


Висновки та перспективи подальших досліджень. Здобуття відповідних психологічних знань та оволодіння практичними навичками розуміння основних симптомів негативного впливу воєнних подій на розвиток дитини допомагає батькам підвищувати рівень своєї компетентності в наданні психологічної допомоги собі і своїм дітям, що сприяє формуванню стійкості громади до стресів і кризових ситуацій, створює передумови для сталого підвищення якості життя учасників тренінгу та громади загалом. Перспективи дослідження полягають в інтеграції травма-інформованого підходу у сферу освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Асланян, Т. (2024). Компетентність батьків у сфері ментального здоров’я як кейс психоедукаційної роботи в територіальній громаді, що переживає травму війни. Проблеми політичної психології, 16(30), 238-256. https://doi.org/10.33120/popp-Vol16-Year2024-174
Розділ
Articles
Біографія автора

Тетяна Асланян, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник відділу психології малих груп та міжгрупових відносин

Посилання

Ball, H. (2008). Oriіentyry suchasnoho humanismu (v suspilniі, osvitniі, psykyolohichniі sferakh) [Landmarks of modern humanism (in social, educational, psychological spheres)]. Zhytomyr: Ruta, Volyn. Rеtrieved from https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/1493/1/Orientity_suchasnogo_gumanizmu.pdf (in Ukrainian)
Bangpan, M., Felix, L., & Dickson, K. (2019). Mental health and psychosocial support programmes for adults in humanitarian emergencies: a systematic review and meta-analysis in low and middle-income countries. BMJ global health, 4(5), e001484. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2019-001484 (in English)
Boneau, C. A. (1990). Psychological literacy: a first approximation. American Psychologist, 45, 891–900. (in English)
Brooks, S. et al. (2021). Effectiveness and acceptability of brief psychoeducational interventions after potentially traumatic events: A systematic review. European journal of psychotraumatology, 12, 1923110. https://doi.org/10.1080/20008198.2021.1923110 (in English)
Bürgin, D., Anagnostopoulos, D., the Board and Policy Division of ESCAP, Vitiello, B., Sukale, T., Schmid, M., Fegert, J. M. (2022). Impact of war and forced displacement on children’s mental health-multilevel, needs-oriented, and trauma-informed approaches. European child & adolescent psychiatry, 31(6), 845–853. https://doi.org/10.1007/s00787-022-01974-z (in English)
Chepelyeva, N. V. (1997). Formuvannia profesiinoi kultury maibutnikh praktychnykh psykholohiv [Formation of the professional culture of future practical psychologists]. In N. Chepelyeva (Ed.), Metody pidhotovky fakhivtsiv do profesiinoho spilkuvannia. Kn. 1 (рр. 34–42). Cherkasy. (in Ukrainian)
Chorna, L. (Ed.). (2023). Psykholohiia mizhhrupovoi vzaiemodii u vymirakh viiny i myru [Psychology of intergroup interaction in the dimensions of war and peace]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD. (in Ukrainian)
Classen, C. C., & Clark, C. S. (2017). Trauma-informed care. In S. N. Gold (Ed.), APA handbook of trauma psychology: Trauma practice (pp. 515–541). American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/0000020-025 (in English)
Hornostay, P. (2024). Istoryko-kulturna kartyna svitu ta istorychna travma ukraintsiv [The historical and cultural picture of the world and the historical trauma of Ukrainians]. Problemy politychnoi psykholohii [Problems of political psychology], 15(29), 7–29. https://doi.org/10.33120/popp-Vol15-Year2024-157(in Ukrainian)
Inter-Agency Standing Committee (IASC) (2006). IASC guidelines on mental health and psychosocial support in emergency settings. IASC, Geneva, Switzerland (in English)
Kohut, O. (2017). Psykholohichna kultura osobystosti u kryzovomu suspilstvi [Psychological culture of specialness in crisis management.] Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Psykholohiia, 1(6-7), 69–74. Rеtrieved from https://bpsy.knu.ua/index.php/psychology/article/view/117 (in Ukrainian)
Kuzikova, S., & Ulunova, H. (Ed.) (2018). Rozvytok psykholohichnoi kultury osobystosti v protsesi bezperervnoi osvity [Development of psychological culture of the individual in the process of continuing education] (pp. 24–42). Sumy. Rеtrieved from http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/ (in Ukrainian)
Machynska, N., & Lahutin, V. (2011). Psykholohichna kultura yak skladnyk profesionalizmu vykladacha [Psychological culture as a storehouse of professionalism and investment]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 2. Rеtrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvldu_2011_2_23 (in Ukrainian)
Morina, N., Malek, M., Nickerson, A., & Bryant, R. A. (2017). Psychological interventions for post-traumatic stress disorder and depression in young survivors of mass violence in low- and middle-income countries: Meta-analysis. British Journal of Psychiatry, 210(4), 247–254. doi:10.1192/bjp.bp.115.180265 (in English)
Nalipay, M. J. N., Chai, C. S., Jong, M. S. Y. et al. (2024). Positive mental health literacy for teachers: adaptation and construct validation. Current Psychology, 43, 4888–4898. https://doi.org/10.1007/s12144-023-04694-y (in English)
Naydonova, L. (2022). Mediapsykholohiia viiny yak osnova kontseptualnykh transformatsii mediaosvity: vid mediatravmy do travmoinformovanykh praktyk [Media psychology of war as the basis for conceptual transformations of media awareness: from media trauma to trauma-informed practices] (pp. 173–197). Rеtrieved from https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/740062/ (in Ukrainian)

Panter-Brick, C., & Leckman J. F. (2013). Editorial commentary: resilience in child development–interconnected pathways to wellbeing. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 54(4), 333–336. https://doi.org/10.1111/jcpp.12057 (in English)
Pinchuk, І., Leventhal, B., Ladyk-Bryzghalova, A., Yachnik, Yu.,  Casanova, M. D. et al. (2024). The Lancet Psychiatry Commission on mental health in Ukraine. Rеtrieved from https://www.thelancet.com/journals/lanpsy/article/PIIS2215-0366(24)00241-4/fulltext (in English)
Psykhichne zdorovia ta stavlennia ukrayintsiv do psykholohichnoi dopomohy [Research within the All-Ukrainian Mental Health Program] Doslidzhennya u mezhakh Vseukrainskoi prohramy mentalnoho zdorovia (2024). Gradus. Rеtrieved from https://gradus.app/uk/open-reports/mental-health-and-attitudes-ukrainians-towards-psychological-assistance-during-war/ (in Ukrainian)
Pukhno, S. (2018). Znachennia psykholohichnoi kultury v protsesi formuvannia samootsinky profesiino vazhlyvykh yakostey maibutnoho pedahoha [The importance of psychological culture in the process of forming self-assessment of the professionally important qualities of a future teacher]. Severodonetsk: SNU im. V. Dalia. Rеtrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tippp_2018_2_30 (in Ukrainian)
Pukhno, S., & Saltykova, A. (2016). Psykholoho-pedahohichni skladovi formuvannia profesiynoi kultury maibutnikh vchyteliv fizyko-matematychnykh dystsyplin [Psychological and pedagogical components of the formation of professional culture of future teachers of physics and mathematics]. In Profesiina kultura: sutnist, fakhovi osoblyvosti, rozvytok. Sumy: SumDPU im. A. S. Makarena (in Ukrainian)
Record-Lemon, R., M., & Buchanan, M. J. (2017). Trauma-Informed Practices in Schools: A Narrative Literature Review Pratiques sensibles au traumatisme dans les écoles: une revue de la littérature narrative. Revue canadienne de counseling et de psychotherapy, 51 (4), 286–305. (in English)
Rybalka, V. (2021). Vyznachennia poniattia psykholohichnoi kultury osobystosti u mizhdystsyplinarnomu konteksti [Definition of the concept of psychological culture of the individual in an interdisciplinary context]. Rеtrieved from https://vspu.net/sit/index.php/sit/article/view/1071(in Ukrainian)
Stratehiia spivrobitnytstva VOOZ z Ukrainoiu na period do 2030 roku [WHO Cooperation Strategy with Ukraine for the period up to 2030] (2024). Rеtrieved from https://www.who.int/ukraine/uk/publications/WHO-EURO-2024-9329-49101-73236 (in Ukrainian)
Suwanwong, C., Jansem, A., Intarakamhang, U. et al. (2024). Modifiable predictors of mental health literacy in the educational context: a systematic review and meta-analysis. BMC Psychology, 12, 378. https://doi.org/10.1186/s40359-024-01878-4 (in English)
Ukraine Humanitarian Situation Report No. 44. UNICEF Response and Funding Status. Rеtrieved from https://www.unicef.org/ukraine/documents/ukraine-humanitarian-situation-report-44 (in English)
Ulunova, H. (2014). Psykholohichna kultura yak invariant zahalnoi ta profesiinoi kultury [Psychological culture as an invariant of general and professional culture. Psychological culture: types, invariants, development]. In Psykholohichna kultura: vydy, invarianty, rozvytok (pp. 8–36). (in Ukrainian)
Ulunova, H. (Ed.). (2016). Profesiina kultura: sutnist, fakhovi osoblyvosti, rozvytok [Professional culture: essence, professional features, development]. SumDPU imeni A. S. Makarenka. (in Ukrainian)
Ungar, M., & Theron, L. (2020). Resilience and mental health: How multisystemic processes contribute to positive outcomes. Lancet Psychiatry, 7(5), 441–448. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(19)30434-1 (in English)
USAID. (2022). Zastosuvannіa travma-informovanoho pidkhodu u zakhodakh monitorynhu, otsinky, doslidzhen ta navchannіa [Applying a trauma-informed approach to monitoring, evaluation, research and training activities] Rеtrieved from https://drive.google.com/drive/u/1/folders/16-b9qri-vwZwKhFRmloj2g9aZmf36uLO (in Ukrainian)
Zbrodko, T. (2024). Chy hotovi ukraintsi do psykholohichnoi dopomohy: sotsialno-demohrafichnyі aspekt [Are Ukrainians ready for psychological help: socio-demographic aspect]. Problemy politychnoi psykholohii [Problems of political psychology], 15(29), 136–150. https://doi.org/10.33120/popp-Vol15-Year2024-151 (in Ukrainian)