Психоедукація для медіа щодо травмоусвідомленої та екологічної журналістики під час війни

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Пінчук Олена Валентинівна

Анотація

Актуальність. Висвітлення травматичних подій у медіа є критично важливим для суспільства під час війни, але водночас пов'язане з ризиками для психічного здоров'я як журналістів, так і їхніх джерел. Концепція травмоусвідомленої журналістики стає особливо актуальною, оскільки пропонує продуктивні підходи для мінімізації ретравматизації, захисту гідності і забезпечення безпеки постраждалих, а також підтримання належного психологічного стану самих медійників та аудиторії.


Мета статті – розглянути ключові психологічні аспекти висвітлення травматичних подій у медіа, серед яких загрози психічному здоров’ю журналістів, етичні дилеми і стратегії застосування принципів травмоусвідомленої журналістики для відповідального та якісного висвітлення кризових ситуацій.


Методи і методологія. Стаття ґрунтується на теоретичному аналізі наукових публікацій, рекомендацій міжнародних організацій (зокрема ЮНЕСКО і Dart Center for Journalism and Trauma), а також практичного досвіду фахівців у галузі травмоінформованої журналістики (наприклад, Джо Гілі і Тейлор Блеклі). Застосовано описовий і аналітичний методи для систематизації та інтерпретації накопичених знань з досліджуваної проблематики.


Результати. Представлено обґрунтування необхідності застосування травмоусвідомленого підходу в журналістиці, особливо під час висвітлення подій, пов'язаних з війною та стражданнями. Виокремлено ключові принципи цього підходу, як-от мінімізація шкоди, емпатія, повага до автономії постраждалих та забезпечення інформованої згоди. Надано практичні рекомендації для журналістів щодо підготовки до інтерв'ю, проведення бесіди та піклування про власне ментальне здоров’я. Підкреслено важливість усвідомлення потенційних упереджень та культурних особливостей під час висвітлення травматичних подій. Побудовано модель травмоусвідомленої журналістики в умовах війни.


Висновки. Висвітлення травматичних подій вимагає від журналістів не лише професійних навичок, а й глибокого розуміння психологічних проявів і наслідків травми. Дотримання принципів травмоусвідомленої журналістики, включно з етичною взаємодією з постраждалими, забезпеченням інформованої згоди та мінімізацією потенційної шкоди для всіх учасників інформаційного процесу, є ключовим для відповідального та якісного висвітлення подій. Водночас для журналістів, які регулярно стикаються з травматичним контентом, важливо усвідомлювати власні психологічні межі і використовувати ефективні стратегії самозахисту.


Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на вивчення ефективності різних моделей травмоусвідомленої журналістики в контексті висвітлення війни в Україні, розроблення практичних інструментів та протоколів для медіаорганізацій, а також оцінювання впливу травмоінформованого контенту на психологічний стан аудиторії

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Пінчук, О. (2025). Психоедукація для медіа щодо травмоусвідомленої та екологічної журналістики під час війни. Проблеми політичної психології, 17(31). https://doi.org/10.33120/popp-Vol17-Year2025-200
Розділ
Articles
Біографія автора

Пінчук Олена Валентинівна, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник відділу психології малих груп та спільнот

Посилання

Blackley, T. (2022). The Ethics of Trauma and Journalism. Magazine serving Mass Media Communication Ethics BY Fall, Vol. 34, No. 1. Retrieved from https://mediaethicsmagazine.com/index.php/browse-back-issues/219-fall-2022-vol-34-no-1/3999405-the-ethics-of-trauma-and-journalism (in English)
Bloom, S. L. (2010). Creating sanctuary: Toward the evolution of sane societies. Routledge. (in English)
Bradley, L., & Heywood, E. (2024). Journalism as the Fourth Emergency Service. Trauma and Resilience. New York, United States of America: Peter Lang Verlag. Retrieved May 7, 2025, from 10.3726/b21650 (in English)
Dart Center for Journalism and Trauma. (n. d.). Resources for journalists. Retrieved from https://dartcenter.org/ (in English)
Feinstein, A., Owen, J., & Blair, N. (2002). A hazardous profession: War, journalism and psychopathology. American Journal of Psychiatry, 159 (9), 1519–1525. (in English)
Healey, J. (2019). Trauma reporting: A journalist's guide to covering sensitive stories (1st ed., Kindle ed.). Routledge. (in English)
Komisiia z zhurnalistskoi etyky [Commission on Journalistic Ethics]. (2021). Roziasnennia KZhE shchodo etychnoi povedinky zhurnalista v protsesi provedennia interviu z liudmy, yaki perezhyly travmu [Clarification of the KJE on the ethical behavior of a journalist when conducting interviews with people who have experienced trauma]. Retrieved from https://cje.org.ua/news/rozyasnennya-kzhe-shchodo-etychnoyi-povedinky-zhurnalista-v-procesi-provedennya-intervyu-z/ (in Ukrainian)
Rees, G. (2007). Weathering the trauma storms. British Journalism Review, vol. 18, no. 2, Jun., pp. 65–70. https://doi.org/10.1177/0956474807080949 (in English)
Tumber, H. (2016). Journalism and the public: The changing conditions of production and reception. Routledge. (in English)
UNESCO. (2022). Safety of journalists covering traumatic and distressing events. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000381200 (in English)
Zamirska, L. (2025). Poza heroichnymy sіuzhetamy: chomu media heroizatsiіa veteraniv mozhe zbilshyty barіer [Beyond heroic stories: why media heroization of veterans can increase the barrier]. Dzerkalo tyzhnia [Mirror Weekly]. Retrieved fromhttps://detector.media/community/article/240778/2025-05-10-poza-geroichnymy-syuzhetamy-chomu-media-geroizatsiya-veteraniv-mozhe-zbilshyty-barier/(in Ukrainian)