Електронна підтримка психологічного благополуччя військовослужбовців: первинний аналіз даних

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Марина Дворник

Анотація

Дослідження ставило за мету з’ясувати, як українські військовослужбовці використовують електронну підтримку для підвищення свого психологічного благополуччя та одержання такої підтримки.


Методологічні засади дослідження. Основними методологічними конструктами, використаними в роботі, стали психологічне благополуччя, онлайн-поведінка, соціально-психологічна підтримка, соціальна ідентифікація. Дослідження було організовано на платформі Google-Forms, збирання даних тривало з травня по вересень 2020 р. Вибірку склали 86 військовослужбовців, переважно чоловіки, середній вік яких 35 років, у більшості своїй – містяни, що проживають у повних сім’ях, мають середній місячний дохід у межах 16 000–18 000 грн. Для аналізу даних використано описові статистики.


Результати дослідження. За конструктом психологічного благополуччя респонденти продемонстрували доволі високі показники (в середньому понад 83% з-поміж них тією чи іншою мірою згодні з позитивними твердженнями щодо психологічного благополуччя). Найбільш виражені компоненти – компетентність і здатність виконувати важливу діяльність та оптимістичний погляд на майбутнє (по 88% тією чи іншою мірою позитивних відповідей); найменш виражений компонент – відчуття підтримки та винагороди від наявних соціальних стосунків (77%). Активність онлайн-поведінки щодо одержання електронної психологічної підтримки виявилася доволі низькою: більшість респондентів, щоб дістати підтримку, дуже рідко користуються електронними засобами (майже 70%) і це зазвичай може тривати не більше 10 хв (майже 55% відповідей), рідше – до 30 хв (майже 20%) протягом місяців. Найчастіше серед перелічених електронних засобів військовослужбовці обирали функцію «просто ввести запит у
Google-пошук, а потім обрати варіант підтримки з-поміж результатів» (понад 60%), рідше – користувалися спільнотами в соцмережах (17%), вибраними сайтами/форумами (14%), групами в месенджерах типу Viber, Telegram (13%). Серед названих вебресурсів, до яких опитані військовослужбовці зверталися за соціально-психологічною підтримкою, – bezbroni.net; veteranhub.com.ua; dovidnykmpz.info. Намагаючись одержати соціально-психологічну підтримку онлайн, більшість респондентів орієнтується саме на інформаційний її компонент – переважно тільки читає інформацію (77%) чи ставить запитання (8%). В електронному форматі військовослужбовці частіше можуть натрапити на ідеї, яких справді потребували (36% тією чи іншою мірою позитивних відповідей), хороші поради щодо того, як подолати кризову ситуацію (34%), знайти рішення своїх проблем (33%), але набагато рідше вони були готові ділитися інтимною інформацією про себе, розкриватися, довірятися (13%). Відповідно, низькими виявилися показники соціальної ідентифікації військовослужбовців з електронними спільнотами, де вони, власне, одержують підтримку (в середньому лише 13% позитивних відповідей).


Перспективи подальших досліджень. Результати потребують подальшого багатомірного аналізу для з’ясування характеру залежності між змінними та вироблення рекомендацій щодо користування електронними засобами підтримки психологічного благополуччя українських військовослужбовців.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
ДворникМ. (2020). Електронна підтримка психологічного благополуччя військовослужбовців: первинний аналіз даних. Проблеми політичної психології, 23(1), 54-71. https://doi.org/10.33120/popp-Vol23-Year2020-46
Розділ
Articles
Біографія автора

Марина Дворник, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

кандидат психологічних наук, завідувач лабораторії

соціальної психології особистості,

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України,

м. Київ, Україна