Парасоціальність у політичній сфері: огляд наукових досліджень

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Юлія Чаплінська

Анотація

Актуальність. Аналізується світовий досвід наукових досліджень, присвячених парасоціальності в політичній сфері. Незважаючи на те, що дослідження в галузі парасоціальної теорії на Заході ведуться вже понад 60 років, відповідних напрацювань у сфері політичної психології наразі не так і багато, а у вітчизняній науці вони майже не представлені.


За мету ставиться науковий огляд літератури за темою парасоціальності в політичній сфері, у зв’язку з тим що зазначена тема є малорозробленою як на рівні вітчизняної, так і на рівні світової науки.


Результати. Проаналізовано понад 80 наукових праць у межах теорії парасоціальності, з яких для аналізу та огляду обрано 25, що стосувалися політичної сфери. Проведено якісний аналіз і виокремлено чотири напрямки, за якими можна розподілити ці дослідження: парасоціальність і медійні образи політиків; використання парасоціальності для прогнозування електоральної підтримки, прихильності виборців до певного політичного кандидата; комунікація і парасоціальність у соціальних мережах; психодіагностичні інструменти дослідження парасоціальності в політичній сфері. Пропонований поки подано як умовний, оскільки певні дослідження містять у собі широкий спектр емпіричних даних, які можна розглядати в кількох означених напрямках. Найбільш численними і детальними визнано дослідження в галузі політичного іміджу та представлення медіаобразів політиків широкій аудиторії, а також дослідження, пов’язані із соціальними мережами та можливістю комунікувати і поширювати інформацію серед виборців. Як найменш представлені, хоча, на думку автора, вони є ключовими, розглядаються дослідження, пов’язані із психодіагностичним інструментарієм. Зауважено, що на цей час у світі розроблено всього три таких інструменти, хоча цінність парасоціальності для прогнозування результатів виборів та підтримки електоратом того чи іншого кандидата в техногенну еру є беззаперечною. Також заслуговує на увагу згадка про те, що представлені психодіагностичні інструменти є досить лаконічними і зазвичай використовуються з додатковими метриками або анкетами. Обстоюється думка, що дослідження парасоціальності в політичній сфері є актуальним і необхідним з погляду вивчення нових виборчих технологій завданням. Звертається увага на те, що, на жаль, жодне із розглянутих автором досліджень не зосереджується на запобіганні маніпулятивним ефектам парасоціальності та розробленні технік або методів протистояння їм. На думку автора, феномен парасоціальності дає широкі можливості, хорошу платформу та якісні інструменти для маніпуляцій, тому перспективи дослідження пов’язуються з розробленням серії практичних вправ і рекомендацій щодо розвитку критичного мислення та протистояння маніпулятивним впливам, які можуть нести в собі медіатехнології на основі феномену парасоціальності.


Перспективи практичного застосування результатів дослідження. Представлені результати можна широко використовувати як у теоретичному, так і в практичному плані для наукових досліджень у сфері парасоціальних стосунків з політичними медіаперсонами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
ЧаплінськаЮ. (2020). Парасоціальність у політичній сфері: огляд наукових досліджень. Проблеми політичної психології, 23(1), 214-240. https://doi.org/10.33120/popp-Vol23-Year2020-54
Розділ
Articles
Біографія автора

Юлія Чаплінська, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

докторант, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник

лабораторії психології масових комунікацій та медіаосвіти,

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України,

м. Київ, Україна