Зміст і динаміка уявлень Українського суспільства про національні символи

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Микола Слюсаревський

Анотація

Актуальність статті зумовлена потребою аналізу феноменів соціально-психологічного штибу, які, перебуваючи на межі свідомого і несвідомого, дають змогу відтворити політично значущі змістові характеристики і тенденції суспільного розвитку, що залишаються здебільшого “невидимими” під час досліджень громадської думки, вербально виражених преференцій та переконань людей. Одним із таких феноменів і є суспільні уявлення про національні символи, вивчення яких ще не набуло належного поширення.


Мета статті полягає в тому, щоб: а) відтворити за отриманими емпіричними даними зміст і динаміку уявлень українців про національні символи; б) оцінити на цій основі стан символічної свідомості українського суспільства; в) дати психологічно обґрунтовані рекомендації щодо її подальшого формування.


Метод і методологія. Шляхом теоретичного аналізу було виокремлено три основні види (типи) національної символіки: матеріалізовані, персоналізовані та драматизовані символи. Уявлення українців про ці види символів реконструйовувалися за даними моніторингу, що здійснюється від початку 2000-х років. Моніторинг проводиться за допомогою масових опитувань громадян за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років і старше. Опитуються, як правило, 2000 респондентів у всіх географічних регіонах держави, з 2015 року – крім Автономної Республіки Крим і захоплених сепаратистами окремих районів Донецької та Луганської областей.


Отримані результати засвідчують, що уявлення українців про національні символи за останні два десятиріччя стали значно одностайнішими й інтенсивнішими, істотно розширилося коло охоплюваних ними об’єктів. Як наслідок, символічна свідомість суспільства набула ознак первинної сформованості, чіткого державницького змісту, стала семантично насиченішою і політично більш зрілою, проте водночас її формування ще далеке від завершеності. У символічному просторі українського суспільства наразі є небагато об’єктів, що сприймаються як національні символи абсолютною більшістю населення у всіх регіонах. Цей простір значною мірою знеособлений і знеподієвлений, йому бракує загальновизнаних персоналій і драматизованих символів, які найкраще надаються для підтримання в суспільстві патріотичних настроїв та генерування нових комеморативних практик. Показано, що однією з головних причин недостатньої сформованості символічної свідомості українців є малоефективна політика історичної пам’яті.


Практична значущість. На підставі отриманих даних висловлено припущення, що потенціал стихійного становлення символічної свідомості українського народу на сьогоднішній день себе вичерпав. Її подальше формування потребує комплексу цілеспрямованих зусиль. Обґрунтовано потребу започаткування скоординованої на державному рівні системи заходів з формування символічних уявлень українців.


Перспективи дальшого розроблення проблеми вбачаються в напрацюванні стратегій і технологій урахування в процесі формування символічної свідомості українського суспільства регіональних та поколінних аспектів її наявного стану і тенденцій динаміки.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Слюсаревський, М. (2021). Зміст і динаміка уявлень Українського суспільства про національні символи. Проблеми політичної психології, 24(1), 9-30. https://doi.org/10.33120/popp-Vol24-Year2021-62
Розділ
Articles
Біографія автора

Микола Слюсаревський, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Кандидат психологічних наук, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, почесний президент Асоціації політичних психологів України

Посилання

Bahniuk, A. (2020). Symvoly ukrainstva [Symbols of Ukrainianness]. Ternopil’: Navchal’na knyga – Bohdan. (in Ukrainian).
Drobiazko, O. (2016). Doshkilniatam pro derzhavni symvoly Ukrainy [Preschoolers on the state symbols of Ukraine]. Ternopil: Mandrivets. (in Ukrainian).
Druzhbinskij, V. (2019, August 31). Kogda 64 ili 59 ne men’she 352. Ivan Kozhedub i Aleksandr Pokryshkin protiv Eriha Hartmanna [When 64 or 59 are not less than 352. Ivan Kozhedub and Alexander Pokryshkin against Erich Hartmann]. Zerkalo nedeli. (in Russian).
Zhovtianska, V. V. (2012). Transformatsii smyslu v sotsiakulturnomu prostori [Transformations of meaning in the socio-cultural space]. Kirovohrad: Imeks – LTD. (in Ukrainian).
Koltunova, E. A. (2012). Simvol kak psihologicheskaya kategoriya v psihoanaliticheskih teoriyah [Symbol as a psychological category in psychoanalytic theories]. North-Caucasian psychological bulletin, 4(10), 5-9. (in Russian).
Kononenko, O. (2020). Ukrainska mifolohiia. Symvolika [Ukrainian mythology. Symbolics]. Kharkiv: Folio. (in Ukrainian).
Kulagina, N. V. (2006). Simvol i simvolicheskoe soznanie [Symbol and symbolic consciousness]. Cultural-Historical Psychology, 1(2), 3-10. (in Russian).
Lazebnaya, K. P. (2009). Teoriya simvolicheskogo v trudah rossijskogo perioda tvorchestva P. A. Sorokina [The theory of the symbolic in P.A. Sorokin’s works of the Russian period of his creativity]. Collection of articles by postgraduate students of the Faculty of Sociology of the State University - Higher School of Economics, 25-30. Moscow: State University - Higher School of Economics. (in Russian).
Levada, Yu. (2001). Lyudi i simvoly: Simvolicheskie struktury v obshchestvennom mnenii. Zametki dlya razmyshleniya. [People and Symbols: Symbolic Structures in Public Opinion. Notes for Reflection]. Monitoring of Public Opinion: Economic and Social Change, 6, 7-13. (in Russian).
Moles, A. (1966). Teoriya informacii i esteticheskoe vospriyatie [Information theory and aesthetic perception]. Moscow. Retrieved from https://www.piano.ru/scores/books/moles-ti.pdf. (in Russian).
Otroshko, L. (2012). Osoblyvosti sebevyiavlennia ukrainskoho narodu i pryrodne symvolotvorennia [Peculiarities of self-expression of the Ukrainian people and natural symbol creation]. Science and Society, 1/2, 36–43. (in Ukrainian).
Pistun, T. V. (2014). Narodni symvoly Ukrainy. Stsenarii vykhovnykh zakhodiv. Posibnyk dlia vchytelia [Folk symbols of Ukraine. Scenarios of educational activities. Teacher’s guide]. Ternopil’: Pidruchnyky i posibnyky. (in Ukrainian).
Samohvalov, V. P. (1999). Psihoanaliticheskij slovar’ i rabota s simvolami snovidenij i fantazij [Psychoanalytic dictionary and work with symbols of dreams and fantasies]. Simferopol’: Sonat. (in Russian).
Serhiichuk, V. I. (1990). Dolia ukrainskoi natsionalnoi symvoliky [The fate of Ukrainian national symbolics]. Kyiv: Znannia URSR. (in Ukrainian).
Slyusarevskyy, M. (2009, August 21). Herb, himn i prapor: 46% ukraintsiv nazyvaiut yikh natsionalnymy symvolamy (u 2003-mu – 37 %) [Coat of arms, anthem and flag: 46% of Ukrainians call them national symbols (37% in 2003)]. Den’. (in Ukrainian).
Slyusarevskyy, M.M., Humeniuk, O.I., Dvornyk, M.S., & Chernysh, L.P. (2019). Sotsialna sytuatsiia v Ukraini: osoblyvosti vidobrazhennia transformatsiinykh protsesiv u hromadskii dumtsi (2014–2018): dovidnyk. [The social situation in Ukraine: features of the reflection of transformational processes in public opinion (2014–2018): reference book]. Kyiv: Talkom. (in Ukrainian).
Slyusarevskyy, M. M. (2021a). Symvolichni preferentsii ukrainskoho suspilstva yak pidgruntia yoho moralno-psykholohichnoi yednosti [The symbolic preferences of Ukrainian society as the basis of its moral and psychological unity]. Philosophical, historiosophical and pedagogical aspects of the unity of Ukrainian society: materials of the All-Ukrainian interdisciplinary scientific-practical online conference, (March 31 - April 2, 2021, Kyiv). Kyiv: Institute of Gifted Child of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine. Retrieved from https://youtu.be/JRLOvoV0In8?t=2309. (in Ukrainian).
Slyusarevskyy, M. M. (2021b). Nezalezhnist Ukrainy v suchasnomu suspilnomu dyskursi [Independence of Ukraine in modern public discourse]. The Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, 3 (2). Retrieved from https://doi.org/10.37472/2707-305X-2021-3-2-17-7. (in Ukrainian).
Slyusarevskyy, M. M. (2004). Ukraina v materializovanykh ta osobystisnykh symvolakh [Ukraine in materialized and personal symbols]. Methodology, theory and practice of sociological analysis of modern society, 349–352. Kharkiv. (in Ukrainian).
Sorokin, P. A. (2006). Prestuplenie i kara, podvig i nagrada: sociologicheskij etyud ob osnovnyh formah obshchestvennogo povedeniya i morali [Crime and punishment, heroism and reward: a sociological study on the main forms of social behavior and morality]. Moscow: Astrel’. (in Russian).
Stanislavska, H. P. (2011). Symvoly Ukrainy: Kalyna. 1-4 klasy. Posibnyk dlia vchytelia. Seriia “Interaktyvni formy roboty v pozaurochnyi chas” [Symbols of Ukraine: Kalyna. Grades 1-4. Teacher's guide. Series “Interactive forms of work in extracurricular activities”]. Ternopil’: Navchal’na knyga – Bohdan. (in Ukrainian).
Shaian, V. (2019). Ukrainska symvolika [Ukrainian symbolics]. Kyiv: Center for Educational Literature. (in Ukrainian).
Shynkaruk, V. I. (Ed.). (2002). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Abris. (in Ukraininan).
Antonyuk, A., Puzyreva, K., Medeuov, D., & Basov, N. (2020). A Technique to Infer Symbolic and Socio-symbolic Micro Patterns. Networks in the Global World V. Lecture Notes in Networks and Systems, 181, 101–119. Retrieved from https://doi.org/10.1007/978-3-030-64877-0_7. (in English).
Goodwyn, E. (2020). Archetypes: The Contribution of Individual Psychology to Cross-cultural Symbolism. Journal of Jungian Scholarly Studies, 15, 5–19. Retrieved from https://doi.org/10.29173/jjs123s. (in English).