Ставлення молоді до кіборгізації людського тіла: індивідуальні та політико-психологічні складові

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Юлія Чаплінська
Максим Казначеєв

Анотація

Актуальною для сьогоденного суспільства є тема використання роботизованих протезів та кібернетичних імплантатів, які виправляють фізичні вади та різноманітні функціональні порушення. Різні компанії в даний час розробляють подібні технології не тільки для компенсації фізичних вад, але для збільшення вроджених можливостей людського тіла. Сьогодні тема кіборгізація викликає чимало морально-етичних дилем, що знайшло відображення у багатьох соціально-філософських наукових працях, де увагу зосереджено на етичних та ціннісних сторонах даної проблеми. Суспільне ж визнання та чинники ставлення до цих технологій вивчаються в психологічних дослідженнях значно рідше.


Мета. В даній статті розглядається ставлення молодих людей до кібернетичних технологій і їх соціальне прийняття, включаючи ті, в яких використовуються автономні та внутрішньо вбудовані пристрої, а також деякі взаємозв’язки особистісних характеристик респондентів (політичні вподобання, релігійні погляди та особистісна тривожність), які могли б впливати на їх ставленні до кіборгізації людського тіла (як чужого, так і свого власного).


Методи і методологія. Для перевірки поставлених у дослідженні гіпотез та виокремлення загальних тенденцій ставлення до теми кіборгізації людського тіла були використані методи кореляційного та частотного аналізів.


За результатами дослідження були зроблені такі висновки: по-перше, люди більш позитивно ставляться до кіборгізації людського тіла за медичними показами, ніж заради розширення людських можливостей; по-друге, респонденти більш толерантно ставляться до роботизації чужого тіла, ніж до власного; по-трєте, на ставлення до кіборгізації, як свого тіла, так і чужого тіла, не впливають ані політичні орієнтації респондентів, ані особистісна тривожність людини. На загальне ставлення до такого феномену як кіборгізація людського тіла впливає наявність або відсутність такого фактору як релігійність особистості.


Практична значимість результатів полягає у можливому використанні отриманих даних для спрощення як процесу адаптації людей, які використовують кібернетичні імпланти, так і процесу впровадження даних технологій у різні сфери людської діяльності. Оригінальність дослідження полягає у відсутності в українському психологічному, науковому просторі досліджень пов’язаних із вивчення ставлення людей до теми кіборгізації людського тіла. Адже незважаючи на популярність піднятої теми у інших сферах соціально-гуманітарного знання, психологічні дослідження даної теми не знайшли свого поширення. Перспективи досліджень полягають доопрацюванні авторської шкали ставлення до кіборгізації людсьткого тіла.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Чаплінська, Ю., & Казначеєв, М. (2021). Ставлення молоді до кіборгізації людського тіла: індивідуальні та політико-психологічні складові. Проблеми політичної психології, 24(1), 293-312. https://doi.org/10.33120/popp-Vol24-Year2021-82
Розділ
Articles
Біографії авторів

Юлія Чаплінська, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Докторант, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії психології масових комунікацій та медіаосвіти

Максим Казначеєв, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Студент-магістр, спеціальність: політична психологія

Посилання

Chaplinska, Iu. S. (2019). Stavlennya do robotiv ta robotyzovanykh proteziv: problemy sohodennya i konstruyuvannya maybutnoho. Naukovi studiyi iz sotsialnoyi ta politychnoyi psykholohiyi ISPP: zbirnyk naukovykh prats, №43 (46), 229–238 (in Ukraine).
Belan, K. (2014). Six life-changing science-based inventions of the year 2014 by big brands and challengers alike. Popsop. Online. Available at: http://goo.gl/U0zzww [10 May 2021] (in English).
Buchanan-Oliver, M., & Cruz, A. (2011). Discourses of technology consumption: Ambivalence, fear, and liminality. In R. Ahluwalia, T. L. Chartrand, & R. K. Ratner (Eds.), Advances in consumer research (Vol. 39, pp. 287-291). Duluth, MN: Association for Consumer Research (in English).
DARPA (2016). Bridging the Bio-Electronic Divide. Online. Available at: http://www.darpa.mil/newsevents/2015-01-19 [10 May 2021] (in English).
Funk, C., Kennedy B., Podrebarac Sciupac, E. (2016). Public opinion on the future use of brain implants. Pew Research Center. Online. Available at: https://www.pewresearch.org/science/2016/07/26/public-opinion-on-the-future-use-of-brain-implants/ [10 May 2021] (in English).
Gray, C. H. (1999). Human Potential, the Information Society, and Cyborgization. Research Gate. Online. Available at: https://www.researchgate.net/publication/23732699_Human_Potential_the_Information_Society_and_Cyborgization [10 May 2021] (in English).
Giger, J‐C, Gaspar, R. A (2019). Look into future risks: A psychosocial theoretical framework for investigating the intention to practice body hacking. Hum Behav & Emerg Tech, 1, 306–316. https://doi.org/10.1002/hbe2.176 (in English).
Kernel (2021). Kernel Sound ID. Online. Available at: https://www.kernel.com/ [10 May 2021] (in English).
Murata, K., Adams, A. A., Fukuta, Y., Orito, Y., Arias-Oliva, M. and Pelegrin-Borondo, J. (2017). From a science fiction to reality: cyborg ethics in Japan. SIGCAS Comput. Soc, 47 (3), 72–85. https://doi.org/10.1145/3144592.3144600 (in English).
Lovelock J. (2021). JAMES LOVELOCK: Originator of Gaia theory and inventor of the electron capture detector. Online. Available at: http://www.jameslovelock.org/ [10 May 2021] (in English).
Murata, K., Arias-Oliva, M., Pelegrín-Borondo, J. (2019). Cross-cultural study about cyborg market acceptance: Japan versus Spain. European Research on Management and Business Economics (ERMBE), 25, 3, 129-137. http://dx.doi.org/10.1016/j.iedeen.2019.07.003 (in English).
Olarte-Pascual, C., Pelegrín-Borondo, J., & Reinares-Lara, E. (2015). Implants to increase innate capacities: integrated vs. apocalyptic attitudes. Is there a new market? Universia Business Review, 48 (fourth quarter), 86–117 (in Spanish).
Park, E. (2014). Ethical issues in cyborg technology: Diversity and inclusion. NanoEthics, 8(3), 303-306. https://doi.org/10.1007/s11569-014-0206-x (in English).
Pelegrín-Borondo, J., Arias-Oliva, M., Murata, K., & Souto-Romero, M. (2018). Does Ethical Judgment Determine the Decision to Become a Cyborg? Journal of Business Ethics, 161(1), 5-17. doi:10.1007/s10551-018-3970-7 (in English).
Smith, A. (2014). U.S. views of technology and the future. Pew Research Center Online. Available at: https://www.pewresearch.org/internet/2014/04/17/us-views-of-technology-and-the-future/ [10 May 2021] (in English).
Troyk, Ph. (2021). Wireless Floating Microelectrode Array (WFMA). The BRAIN Initiative. Online. Available at: https://www.braininitiative.org/toolmakers/resources/wireless-floating-microelectrode-array-wfma/ [10 May 2021] (in English).