Інфодемія як форма конкуренції проблем на публічних аренах

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ольга Кочубейник

Анотація

Актуальність. Статтю присвячено аналізу інфодемії як особливого ефекту комунікативної сфери суспільства, що супроводжує спалах коронавірусної хвороби. Інфодемія тлумачиться як наслідок надмірного виробництва інформації, продукування значної кількості недостовірної та емоційно забарвленої інформації, що утруднює формування адаптивних стратегій поведінки.


Мета статті – висвітлення взаємовпливів технічних, психологічних та соціальних чинників, сукупна дія яких призвела до панівного статусу цієї інформації на публічних аренах.


Результати. Шляхом теоретичного аналізу визначено, що гіперінфляція дискурсів у цифровому просторі є істотним чинником дестабілізації психічних і психологічних станів особистості. Останнє призвело до значних змін у порядку соціальності, оскільки послабило владу дискурсів офіційних інститутів, поставило під сумнів їхнє право претендувати на істину та знизило можливості ефективного врегулювання ситуації. Брак довіри щодо компетентності професійних релевантних інституцій (недовіра до дій системи охорони здоров’я, до можливості політичної та економічної стабілізації в країні тощо) результував у масове знецінення об'єктивної або фактичної інформації (наприклад, про джерела та засоби поширення хвороби). Водночас в умовах самоізоляції потужним каналом поширення інформації (як достовірної, так і недостовірної) стали горизонтальні зв’язки між членами суспільства, а внаслідок специфіки функціонування цифрового комунікативного простору та високого емоційно нестабільного фону в суспільстві істотно зменшилися можливості самоконтролю й самоцензури інформації, яка передається. Показано, що наскрізним соціальним процесом, який призводить до появи інфодемії, є «криза довіри», оскільки некогерентність інформації, що походить із різних джерел, знищує дискурсивну межу між правдою і фейком, а дискредитація символічної влади інтелектуалів на підтримання порядку соціальності призводить до посилення інфантильних протестів у соціумі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Кочубейник, О. (2022). Інфодемія як форма конкуренції проблем на публічних аренах. Проблеми політичної психології, 11(25), 85-98. https://doi.org/10.33120/popp-Vol25-Year2022-87
Розділ
Articles
Біографія автора

Ольга Кочубейник, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник лабораторії психології політико-правових відносин

Посилання

Bell, D. (1999). Gryadushcheye postindustryalnoye obshchestvo: Opyt sotsialnogo prognozirovaniya. Moscow: Akademiya. (in Russian)
Blumer, H. (2007). Sotsialnyye problemy kak kollektyvnoye povedeniye [Social problems as collective behavior]. Sotsialnyye problemy: konstruktsionystskoye prochteniye [Social Issues: A Constructionist Reading] (pp. 11–25). Kazan. (in Russian)
Broks, P. (2006). Understanding Popular Science. Open University Press. (in English)
Bucchi, M., & Neresini, F. (2008). Science and Public Participation. Handbook of Science and Technology Studies. Ch. 19 (рр. 449–472). Cambridge, MA: MIT Press. (in English)
Dunaieva, L. M., Коnоnеnkо, О. І., Smоkоvа, L. S., & Hudіmоvа, А. Ch. (Eds). (2021). Psykholohichne i sotsialne blahopoluchchia osobystosti ta naselennia v umovakh pandemii COVID-19: teoriia i praktyka [Psychological and social well-being of the individual and the population in the conditions of the COVID-19 pandemic: theory and practice],
Collection of scientific and practical materials. internet conference, Odesa, ONU named after I. I. Mechnikova, April 9, 2021. Odesa, ONU. (in Ukrainian)
Giddens, A. (2005). Ustroyeniye obshchestva: ocherk teorii strukturatsii [The disposition of society: an essay on the theory of structuration]. Moscow: Akademicheskiy proekt. (in Russian)
Kastels, M. (2000). Informatsionnaya epokha: ekonomika, kultura, obshchestvo [Information Age: Economy, Culture, Society]. Moscow. (in Russian)
Khylhartner, S., & Bosk, Ch. L. (2000). Rost i upadok sotsialnykh problem: kontseptsiya publichnykh aren [The rise and fall of social problems: the concept of public arenas]. Sredstva massovoy kommunikatsii i sotsialnyye problemy [Mass media and social problems] (pp. 18–53). Kazan. (in Russian)
Masuda, Y. (1981). The Information Society as Post-Industrial Society. Washington: World Future Society. (in English)
Naisbitt, J. (2005). Vysokaya tekhnologiya, glubokaya gumannost: Tekhnolohii i nashi poiski smysla [High technology, deep humanity: Technology and our search for meaning]. Moscow: AST. (in Russian)
Önnerfors, A. (2020). Konspirationsteorier och covid-19: mekanismerna bakom en snabbväxande samhällsutmaning. Myndigheten för samhällsskydd och beredskap. Enheten för skydd mot informationspåverkan. Advant. (in English)
Sliusarevskyi, M. M., Naidonova, L. A., Voznesenska, O. L. (Eds). (2020). Dosvid perezhyvannia pandemii COVID-19: dystantsiini psykholohichni doslidzhennia, dystantsiina psykholohichna pidtrymka [The experience of experiencing the pandemic: remote psychological research, remote psychological support], Materials of the online seminars on April 23, 2020 "The experience of quarantine: remote psychological help and support" and on May 15, 2020 "Remote psychological research in the conditions of the COVID-19 pandemic and quarantine". Kyiv: ISPP NAPN Ukrainy. (in Ukrainian)
Toffler, A. (2002). Shok budushchego [A Future Shock]. Minsk: AST. (in Russian)