Практики психогігієни як частина здорового способу життя особистості під час війни
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність. Повномасштабна війна стала для українського народу колективною травмою. Останні місяці в Україні позначені небаченим досі сплеском травматичних переживань. Українці живуть у стані пролонгованої травматизації, адже воєнні дії та окупація певної частини держави тривають. Одним із ключових аспектів практик здорового життя особистості є практики психогігієни. У стресових ситуаціях такі буденні рутини дають змогу підтримувати відчуття стабільності і хоча б часткового контролю над своїм життям, що сприяє відновленню суб’єктності й віри у власні сили.
Метою статті є визначення основних груп практик психогігієни, які можуть допомогти особистості під час війни в підтримці здорового способу життя.
Методи і методологія. Аналіз і систематизація теоретичних та емпіричних напрацювань у галузі психогігієни й психогігієнічних практик у площині формування здорового способу життя особистості, особливо під час війни.
Результати. Визначено поняття практики психогігієни особистості. Означено структуру практик психогігієни: 1) фізична психогігієна (адекватні практики сну, харчування, фізичного навантаження, водних процедур; 2) інформаційна психогігієна (самообмеження в інформаційному просторі, свідомий вибір контенту); 3) комунікативна гігієна (самообмеження в комунікації, як онлайн, так і офлайн); 4) ментальна психогігієна (молитви, медитації, візуалізації, дихальні практики, наративні практики, тілесні практики); 5) рекреаційні (ігрові активності, розваги, гумор, зокрема і «чорний»).
Перспективи подальших досліджень пов’язані з визнанням стратегічного значення тематики психогігієни під час війни для громадян усієї держави, особливо для фахівців професій, які працюють з людьми. Надалі плануємо вивчення тих практик психогігієни, які люди використовують уже зараз, і, відповідно, виокремлення серед цих практик найкращих та найефективніших.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Bartels, A. L., Peterson, S. J., & Reina, C. S. (2019). Understanding well-being at work: Development and validation of the eudaimonic workplace well-being scale. PLoS ONE, 14(4), 1–21. Retrieved from https://doi.org/10.1371/journal.pone.0215957. (in English)
Frankl, V. (2021). Lyudyna v poshukakh spravzhnoho sensu. Psykholoh u kontstabori [Man’s search for true meaning. A psychologist in a concentration camp]. Trans. from English by O. Zamoyska. Kharkiv: KSD. (in Ukrainian)
Hong, R. Y. (2007). Worry and rumination: Differential association with anxious and depressive symptoms and coping behavior. Behaviour Research and Therapy, 45(2), 277–290. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.brat.2006.03.006. (in English)
Kumanyika, Sh., Taylor, W. C., Grier, S. A., Lassiter, V., Lancaster, K. J., Morssink, Ch. B., & Renzaho, A. M. N. (2012). Community energy balance: A framework for contextualizing cultural influences on high risk of obesity in ethnic minority populations, Preventive Medicine, 55(5), 371–381. Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2012.07.002. (in English)
Lardier, D. T. Jr., Bermea, A. M., Brown, T. L., Garcia-Reid, P., & Reid, R. J. (2020). “You Gotta Be Strong Minded”: Substances Use and Individualism Among Urban Minority Youth. Urban Social Work, 4(2), 173–200. Retrieved from https://doi.org/10.1891/USW-D-19-00015. (in English)
March, D., & Oppenheimer, G. M. (2014). Social disorder and diagnostic order: The US mental hygiene movement, the midtown Manhattan study and the development of psychiatric epidemiology in the 20th century. International Journal of Epidemiology, 43(1), 29–42. Retrieved from https://doi.org/10.1093/ije/dyu117. (in English)
Mollborn, S., Lawrence, E. M., & Saint Onge, J. M. (2021). Contributions and Challenges in Health Lifestyles Research. Journal of Health and Social Behavior, 62(3), 388–403. Retrieved from https://doi.org/10.1177/0022146521997813. (in English)
Poelmans, S., Rock, D., Siegel, D., & Payne, J. (2012). The Healthy Mind Platter. Neuroleadership Journal, 4, 1–23. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/276293360_The_Healthy_Mind_Platter. (in English)
Rybalka, V. V. (Eds.) (2020). Psykholohichna profilaktyka i hihiyena osobystosti u protydiyi pandemiyi COVID-19 [Psychological prevention and personal hygiene in countering the COVID-19 pandemic]. Methodological guide. Kyiv: Ivan Zyazyun Institute for Pedagogical Education and Adult Education of the NAES of Ukraine. (in Ukrainian)
Seli, P., Cheynem, J. A., Smilek, D., & Smallwood, J. (2015). On the relation of mind wander and ADHD symptomatology. Psychonomic Bulletin & Review, 22(3), 629–636. Retrieved from https://doi.org/10.3758/s13423-014-0793-0. (in English)
Siegel, D. (2020). The Healthy Mind Platter. Viitattu. (in English)
Tytarenko, T. M. (2019). Posttravmatychne zhyttyetvorennya osobystosti: metody diahnostyky i vidnovlennya [Post-traumatic personality development: Methods of diagnosis and recovery]. Psykholohiya osobystosti [Psychology of Personality], 1(10), 186–192. (in Ukrainian)
Vaníčková, R. (2021). Psychology of health and mental hygiene: Psychosocial risks, consequences, and possibilities of work stress prevention. Problems and Perspectives in Management, 19(1), 68–77. Retrieved from https://doi.org/10.21511/ppm.19(1).2021.06. (in English)
Zhang, L. (2021). A latent class analysis of health lifestyles and health outcomes among Chinese older adults. Ageing and Society, 41(2), 313–338. Retrieved from https://doi.org/10.1017/S0144686X20001063. (in English)