Використання символьних зображень як засобу альтернативної та додаткової комунікації у дітей з вираженими мовленнєвими порушеннями

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Маргарита Чайка
Ганна Усатенко

Анотація

Метою статті є опис створення та використання символьних зображень, піктограм для оцінки комунікативного розвитку та асистування в соціальній взаємодії. Методику розроблено в рамках соціально-психологічного формуючого експерименту введення піктограм у щоденну комунікацію дітей з вираженими мовленнєвими порушеннями. Символьні зображення у дослідженні використовуються як засіб альтернативної і додаткової комунікації (АДК).


Завданнями дослідження були вибір слів та символьних зображень, обґрунтування словника, опис зображень, створення методики покрокового введення символів АДК та розробка алгоритму проведення діагностики комунікації. Вибір зображень як засобу АДК обґрунтовано завдяки наочності, доступності та відповідності віку дітей.


Методологія: У дослідженні взяли участь 40 дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з вираженими порушеннями мовлення. До експерименту були залучені 11 логопедів у якості асистентів дослідників.


Обмеженням дослідження є короткий термін експерименту, два місяці для вивчення змін у комунікації з використанням адк. Подальше вивчення асистивних технологій може бути спрямоване на лонгітюдні дослідження комунікативного розвитку. Також важливим є вивчення впливу різних засобів АДК на навички спілкування: піктограм, жестів, їхніх поєднань, цифрових інструментів тощо.


Висновки: діти з мовленнєвими порушеннями сприймають розроблений стимульний матеріал та використовують у комунікації з фахівцями та батьками. Методика створена з високим ступенем екологічної валідності як інструмент для діагностики комунікативних навичок та корекційної роботи.


Практичне значення статті в тому, що описана в дослідженні процедура є самостійним інструментом для діагностики та розвитку комунікативної сфери і може використовуватися у роботі корекційних педагогів, логопедів, асистентів вчителя тощо з дітьми при різних нозологіях, які супроводжуються вираженими порушеннями мовлення. Соціально-політичні наслідки полягають у реалізації зобов’язання України, як держави учасниці Конвенції про права людей з інвалідністю забезпечити спілкування альтернативними способами. Увага до потреб дітей з інвалідністю та посилення комунікативної компетентності учнів сприяють безбар’єрності освітнього і громадського простору.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Чайка, М., & Усатенко, Г. (2022). Використання символьних зображень як засобу альтернативної та додаткової комунікації у дітей з вираженими мовленнєвими порушеннями. Проблеми політичної психології, 26(1). https://doi.org/10.33120/popp-Vol26-Year2022-114
Розділ
Articles
Біографії авторів

Маргарита Чайка, НПУ імені М.П. Драгоманова

Аспірантка Кафедри психокорекційної педагогіки та реабілітології факультету спеціальної та інклюзивної освіти 

Ганна Усатенко, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Аспірантка лабораторії психології психології політико-правових відносин

Посилання

Lima Antão, J., Oliveira, A., Almeida Barbosa, R. T., Crocetta, T. B., Guarnieri, R., Arab, C., Massetti, T., Antunes, T., Silva, A., Bezerra, Ĺ., Mello Monteiro, C. B., & Abreu, L. C. (2018). Instruments for augmentative and alternative communication for children with autism spectrum disorder: a systematic review. Clinics (Sao Paulo, Brazil), 73, e497. https://doi.org/10.6061/clinics/2017/e497. (in English)
Bishop D. (2000). Pragmatic language impairment: a correlate of SLI, a distinct subgroup, or part of the autistic continuum? In: Bishop DVM, Leonard L, editors. Specific language impairments in children: causes, characteristics, intervention, and outcome. Hove, UK: Psychology Press. (in English)
Bruner J. (1975). The ontogenesis of speech acts. J Child Lang 2:1–20. (in English)
Landa RJ. (2005) Assessment of social communication skills in preschoolers. Ment Retard Dev Disabil Res Rev.;11(3):247-52. doi: 10.1002/mrdd.20079. (in English)
Lerna A, Esposito D, Conson M, Massagli A. (2014). Long-term effects of PECS on social-communicative skills of children with autism spectrum disorders: a follow-up study. Int J Lang Commun Disord. 49(4):478-85, http://dx.doi.org/10.1111/1460-6984.12079. (in English)
Ostvik J., Ytterhus B. & Balandin S. (2017). Friendship between children using augmentative and alternative communication and peers: A systematic literature review. Journal of Intellectual & Developmental Disability, 42:4, 403-415, DOI: 10.3109/13668250.2016.1247949. (in English)
Suprun M.O. (2018). Pedahohika: pidruchnyk dlya dukhovnykh ta svitovykh zakladiv osvity. -K.: KDA. (in Ukrainian)
Techner, Styven fon (2014). Vvedennya v alʹternatyvnu komunikatsiyu: zhorstki ta hrafichni symvoly dlya lyudey z motornymy ta intelektualʹnymy porushennyamy, a takozh rozbudovamy autystychnoho spektru / Stiven fon Techner, Kheralʹd Martynsen. Moskva : Terevynf. (in Russian)
Venker CE, Eernisse ER, Saffran JR, Ellis Weismer S. (2013) Individual differences in the real-time comprehension of children with ASD. Autism Res.; 6(5):417-32, http://dx.doi.org/10.1002/aur.1304. (in English).