Можливості та обмеження суб’єктного підходу до прогнозування процесів суспільного розвитку

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Валерія Жовтянська

Анотація

Актуальність дослідження визначається дефіцитом підходів у соціальному прогнозуванні, які б базувалися на психологічних механізмах і детермінантах макросоціальних процесів. Аналізується суб’єктний підхід до прогнозування процесів суспільного розвитку, згідно з яким суб’єктом будь-яких соціальних змін є людина як член цього соціуму, а напрям суспільного розвитку безпосередньо визначається змістами психічного життя членів певного суспільства.


Метою статті є обґрунтування релевантності цього підходу, а також визначення його методологічних можливостей та обмежень.


Методологія і наукові підходи. На основі аналізу літературних джерел виокремлено дві теоретико-методологічні позиції, які опонують вихідним положенням суб’єктного підходу до прогнозування суспільного розвитку. Перша з них пов’язана із твердженням про соціальний детермінізм людської поведінки, друга – із твердженням про іманентний індетермінізм людської поведінки. Обґрунтовується правомірність застосування суб’єктного підходу до прогнозування суспільного розвитку попри зазначені позиції.


Результати. На основі теоретичного аналізу виокремлено низку методологічних проблем, які призводять до обмежень у застосуванні суб’єктного підходу до прогнозування суспільного розвитку. По-перше, це надзвичайна складність соціальних систем, наслідком чого є редукціонізм при побудові прогностичних моделей. По-друге, це нечутливість зазначеного підходу до впливу на суспільний розвиток зовнішніх чинників. По-третє, це непередбачуваність креативних рішень, які задають зону невизначеності в соціальному прогнозуванні. Показано, що широкі можливості для застосування суб’єктного підходу представлено в царині сценарного прогнозування та в моделюванні процесів суспільного розвитку. Описано побудовані в межах цього підходу моделі суспільного розвитку та отримані на їхній основі прогнози щодо напрямів розгортання історичного процесу.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Жовтянська, В. (2023). Можливості та обмеження суб’єктного підходу до прогнозування процесів суспільного розвитку. Проблеми політичної психології, 13(27), 7-17. https://doi.org/10.33120/popp-Vol13-Year2023-129
Розділ
Articles
Біографія автора

Валерія Жовтянська, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор психологічних наук, старший дослідник, провідний науковий співробітник лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень

Посилання

Bell, D. (1986). Sotsialnyye ramki informatsionnogo obshchestva [Social framework of the information society]. In Novaya tekhnokraticheskaya volna na Zapade [The New Technocratic Wave in the West], pр. 330–342. Mоscow: Progress. (in Russian)
Bourdieu, P. (1998). Struktura, gabitus, praktika [Structure, habitus, practice]. Teoreticheskiye problemy sotsiologii i sotsialnoy antropologii [Theoretical problems of sociology and social anthropology], 2, 44–60. (in Russian)
Febvre, L. (1991). Boi za istoriyu [Fight for history]. Mоscow: Nauka. (in Russian)
Fillips, L., & Yorgensen, M. V. (2008). Diskurs-analizs. Teoriya i metod [Discourse analysis. Theory and method]. Kharkiv: Gumanitarnyy Tsentr. (in Russian)
Fukuyama, F. (2007). Konets istorii i posledniy chelovek [The End of History and the Last Man]. Mоscow: AST. (in Russian)
Geriliv, D. Yu. (2014). Typolohiia derzhavy: teoretyko-pravove doslidzhennia [Typology of the state: theoretical and legal research]. (Abstract of dissertations). Lviv: National University «Lviv Polytechnic». (in Ukrainian)
Huntington, S. P. (1993). The Clash of Civilizations? Foreign Affairs, 72 (3), 22–49. (in English)
Leontyev, A. N. (1975). Deyatelnost. Soznaniye. Lichnost [Practice. Conscious Person]. Mоscow: Politizdat. (in Russian)
Marks, K., & Engels, F. (1955). Nemetskaya ideologiya [German ideology]. In K. Marks, F. Engels, Sochineniya [Works] (Vol. 3). Mоscow: Politizdat . (in Russian)
Maslow, A. (2008). Motivatsiya i lichnost [Motivation and personality]. Saint Petersburg: Piter. (in Russian)
Mead, J. G. (2000). Dukh, samist i suspilstvo z tochky zoru sotsialnoho bikheviorysta [Spirit, self and society from the point of view of a social behaviorist]. Kyiv: Ukrainian Center of Spiritual Culture. (in Ukrainian)
Nazaretyan, A. P. (2016). Psikhologiya v sotsialnom prognozirovanii: yeshche raz o prichinnykh zavisimostyakh [Psychology in social forecasting: once again about causal dependencies]. Voprosy filosofii [Questions of Philosophy], 7, 115–129. (in Russian)
Popper, K. (1994). Vidkryte suspilstvo ta yoho vorohy [The open society and its enemies]. Vol. 1-2. Kyiv: Osnovy. (in Ukrainian)
Rubinstein, S. L. (1986). Printsip tvorcheskoy samodeyatelnosti [The principle of creative initiative]. Voprosy psikhologii [Questions of Psychology], 4, 101–107. (in Russian)
Schwartz, S. H. (1992). Universals in the content and structure of values: Theory and empirical tests in 20 countries. Advances in experimental social psychology, 25, 1–65. (in English)
Sorokin, P. A. (1992). Chelovek. Tsivilizatsiya. Obshchestvo [Human. Civilization. Society]. Mоscow: Politizdat. (in Russian)
Tatenko, V. A. (1996). Psychology in the subjective dimension [Psikhologiya v subyektnom izmerenii]. Kyiv: Prosvita.(in Russian)
Toffler, E. (2004). Tretya volna [Third wave]. Mоscow: AST. (in Russian)
Toynbee, A. J. (2001). Postizheniye istorii: Sbornik [Comprehension of History: Collection]. Mоscow: Rolf. (in Russian)
Zhovtianska, V. V. (2020). Psykholohiia reprezentatsii diisnosti [The psychology of representations of reality]. Kyiv: Talkom. (in Ukrainian)
Zhovtianska, V. V. (2021). Psykholohichni zasady modelyuvannia yak metodychnoho napriamu sotsialnoi prohnostyky [Psychological principles of modeling as a methodological direction of social prognosis]. Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii [Scientific Studies in Social and Political Psychology], 48 (51), 9–15. (in Ukrainian)
Zhovtianska, V. (2022). Sotsialno-psyckolohichni determinanty formuvannia totalitaryzmu [Social and psychological determinants of the formation of totalitarianism]. Problems of Political Psychology, 12(26), 60–76. (in Ukrainian)