Українська шкала щоденних стресорів війни: конструювання опитувальника
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність дослідження визначається тим, що повномасштабна війна зумовила якісні та кількісні зміни в характеристиках щоденних стресорів. Довготривалий вплив щоденного стресу призводить до погіршення психічного здоров’я українців. Для ефективної профілактики та подолання наслідків стресогенних впливів потрібні інструменти вимірювання щоденного воєнного стресу, яких наразі відчутно бракує. Це й визначає актуальність розроблення «Української шкали щоденних стресорів війни».
Мета статті: презентувати процес створення опитувальника і первинні психометричні показники його надійності та валідності.
Методологія: репрезентативність вибірки змісту опитувальника забезпечувалася за допомогою контент-аналізу первинних даних і методу експертних оцінок. Для перевірки надійності як узгодженості, варіативності, дискримінативності, структурної та критеріальної валідності використано методи математичної статистики.
Результати: сконструйовано опитувальник «Українська шкала щоденних стресорів війни», який складається із 34 пунктів і містить дві шкали стресорів – прямих і непрямих. У пілотному дослідженні взяли участь 43 респонденти віком від 20 до 75 років. Перевірка надійності як узгодженості здійснювалася за допомогою коефіцієнта α-Кронбаха і коефіцієнта розщеплення навпіл Гуттмана. Отримано такі результати: шкала прямих стресорів: (α=0,841); за умови виключення пункту від (α=0,807) до (α=0,846); коефіцієнт Гуттмана (0,78); шкала непрямих стресорів: (α=0,894); за умови виключення пункту від (α=0,884) до (α=0,9); коефіцієнт Гуттмана (0,884). Індекс дискримінативності: шкала прямих стресорів (δ=0,468); шкала непрямих стресорів: (δ=0,601). Показники кореляції Спірмена між шкалою прямих і непрямих стресорів (ρ=0,549; p˂0,001). Для перевірки критеріальної валідності використано «Шкалу сприйнятого стресу» (PSS-10). Показники кореляції Спірмена між шкалою прямих стресорів і PSS-10 (ρ=0,323; p˂0,005); непрямих стресорів і PSS-10 (ρ=0,366; p˂0,005).
Висновки: результати первинної перевірки опитувальника дають підстави стверджувати, що шкали опитувальника є надійними і валідними. Доцільно спрямувати подальшу роботу на встановлення тестових норм та перевірку інших психометричних показників.
Практичне значення: опитувальник можна використовувати в науковій і прикладній діяльності, зокрема в галузі психічного здоров'я – як діагностичний інструмент; соціальної та політичної психології – як інструмент скринінгу рівня стресового «опромінення» населення тощо.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Gorst-Unsworth, C., & Goldenberg, E. (1998). Psychological sequelae of torture andorganized violence suffered by refugees from Iraq: Trauma-related factorscompared with social factors in exile. British Journal of Psychiatry, Vol. 172, Is. 1, 90–94. (in English)
Hubeladze, I. H. (2020). Sotsialni praktyky volodinnia yak prostir realizatsii pochuttia vlasnosti [Social practices of ownership as a space for the realization of a sense of ownership]. Naukovi studiyi iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii, 46 (49), 242–250. doi: 10.33120/ssj.vi46(49). (in Ukrainian)
Hubbard, J., Realmuto, G., Northwood, A., & Masten, A. (1995). Comorbidity of psychiatric diagnosis with posttraumatic stress disorder in survivors ofchildhood trauma. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 34, 1167–1173. (in English)
Lavik, N., Hauff, E., Skrondal, A. & Solberg, O. (1996) Menthal disorders among refugees and the impact of persecution and exile: some findings from an out-patient population. British Journal of Psychiatry, 169, 726–732. (in English)
Miller, K. E., Omidian, P., Rasmussen, A., & Yaqubi, A. (2009). Daily Stressors, War Experiences, and Mental Health in Afghanistan. Transcultural Psychiatry, 45(4), 611–638. doi:10.1177/1363461508100785 (in English)
Miller, K. E., Weine, S. M., Ramic, A., & Brkic, N. (2002). The relative contribution of war experiences and exile-related stressors to levels of psychological distress among Bosnian refugees. Journal of Traumatic Stress, 15 (5), 377–387. (in English)
Nastoyashcha, K. V. (2018). Atrybutsii ponyattia praktyky: kolizii oznachennia ta poshuky veryfikatsii [Attributions of the concept of practice: collisions of meaning and the search for verifications]. Sotsiolohiia, 21(1), 56–62. (in Ukrainian)
Pernice, R., & Brook, J. (1996). Refugees and immigrants mental health: Association of demographic and post-migration factors. Journal of Social Psychology, 136, 511–519. (in English)
Polovyna naselennia Ukrainy potrebuie terapii: doslidzhennia [Half of the population of Ukraine needs therapy: research] Comments.ua. Retrieved from https://society.comments.ua/ua/news/warrussia/polovina-naselennya-ukraini-potrebue-terapii-doslidzhennya-728871.html (in Ukrainian)
Standardization agency (NSA) NATO. (2011). Standard: NATO – STANAG 2409. Glossary of medical terms and definitions. (in English)
Titov, I. H. (2018). Elementy praktychnoi psykhometryky: navchalnyi posibnyk [Elements of practical psychometrics: tutorial]. Kyiv: Kondor. (in Ukrainian)
Tytarenko T. M., Kochubeynyk, O. M., & Cheremnykh, K. O (2014). Psykholohichni praktyky konstruiuvannia zhyttia v umovakh postmodernoi sotsialnosti [Psychological practices of constructing life in the conditions of postmodern sociality]. Kyiv: Milenium. (in Ukrainian)
Vargová, L., Jozefiaková, B., Lačný, M., & Adamkovič, M. (2022). War-related stress scale. BMC psychology, 12 (1), 208. (in English)
Yaremchuk, S. (2017). Sotsialni praktyky yak chynnyky funktsionuvannia sotsialnykh instytutiv [Social practices as factors of functioning of social institutions]. Relihiia ta cotsium, 1 (25), 57–62. (in Ukrainian)