Травма жертви і травма агресора у міжгрупових конфліктах

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Павло Горностай

Анотація

Актуальність. Колективна травма є важливим соціально-психологічним феноменом, який впливає на соціальне життя великих і глобальних груп людей, іноді визначаючи навіть успішність чи неуспішність виконання основних життєвих завдань спільноти.


Мета. Стаття присвячена вивченню конфліктної міжгрупової взаємодії, яка призводить до психологічного травмування всіх її учасників.


Методологія. Теоретичний аналіз літературних джерел


В результаті дослідження визначено, що взаємодія може бути симетричною, коли учасники почергово або одночасно виступають в ролях жертв і агресорів, асиметричною, коли позиції груп-жертв і груп-агресорів чітко окреслені, і змішаною, коли на різних історичних етапах чергується симетрія і асиметрія. Прикладами симетричних міжгрупових конфліктів є війни. Прикладами асиметричної міжгрупової конфліктної взаємодії є геноцид, рабство, колективна депортація. У конфліктній міжгруповій взаємодії травмуються всі її учасники: жертви, агресори і пособники – специфічна група людей, що стоїть між першими двома, колишні жертви, що приєднались до агресорів. Підтвердженням того, що агресор отримує травму, є багато негативних почуттів, які переживає агресор, і які можуть бути ознакою травмованості. Поширеність посттравматичних стресових розладів, що є об’єктивною ознакою колективної травми, в групі-агресорі буває достатньо високою. За деяких обставин вона може бути значно вищою, ніж у групи-жертви. Група-пособник також є носієм колективної травми в декількох поколіннях, що можна спостерігати на прикладі геноциду Голодомору. Деякі соціально-психологічні характеристики груп, що беруть участь у міжгруповій взаємодії, сприяють клнфліктності і травмованості: групова агресивність, групова віктимність, комплекс групової меншовартості. Існують також індивідуальні психологічні чинники, що уможливлюють агресію і травмування. Одним з механізмів циклічності колективних травм і перетворення їх на історичні травми є міжпоколінна передача травмівного досвіду.


Висновки. Практики зцілення від наслідків історичних травм мають бути спрямованими на всіх учасників конфліктної міжгрупової взаємодії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Горностай, П. (2021). Травма жертви і травма агресора у міжгрупових конфліктах. Проблеми політичної психології, 24(1), 104-122. https://doi.org/10.33120/popp-Vol24-Year2021-68
Розділ
Articles
Біографія автора

Павло Горностай, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор психологічних наук, професор, головний науковий співробітник лабораторії психології малих груп та міжгрупових відносин

Посилання

Волошина, Л. (2016). «Принуждение к эмпатии» как форма психологического насилия садистов. Украина Криминальная. 27.12.2016. https://cripo.com.ua/opinion/?p=223597/
Горностай П. П. (2017). «Гібридна» ідеологія як об’єкт соціальної патопсихології. Проблеми політичної психології, 5(19): 223–236.
Горностай, П. П. (2019). Групові захисні механізми як форма реагування на колективні травми. Проблеми політичної психології, 8(22), 89–114. https://doi.org/10.33120/popp-Vol22-Year2019-27
Дюрренматт, Ф. (2019). Визит старой дамы. М.: Азбука.
Кампенхаут, ван Д. (2012). Слезы предков. Жертвы и преследователи в коллективной душе. М.: Институт консультирования и системных решений.
Лебон, Г. (2016). Психология народов и масс. М.: Академический проект.
Мілґрем, С. (2019). Покора авторитету. Погляд експериментатора. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля.
Наор, Я. (2005). Театр Холокоста. Психодрама и современная психотерапия. № 4: 15–30.
Райх, В. (2004). Психология масс и фашизм. М.: АСТ. 
Сигеле, С. (2011). Преступная толпа. Опыт коллективной психологии. М.: Академический проект.
Фрейд, З. (2016). Психология масс и анализ человеческого «Я». М.: Азбука.
Фромм, Э. (2015). Бегство от свободы. М.: АСТ.
Фромм, Э. (2017). Анатомия человеческой деструктивности. М.: АСТ.
Brunner, M. (2011). Criticizing Collective Trauma: A Plea for a Fundamental Social Psychological Reflection of Traumatization Processes. In: Barrette, C.; Haylock, B. & Mortimer, D. (Eds.): Traumatic Imprints. Performance, Art, Literature and Theoretical Practice. (pp. 199-207). Oxford: Inter-Disciplinary Press.
Burrowes, A. (2019). Post Traumatic Slave Syndrome: A Literature Review on African American Community Healing and Expressive Arts Therapy. Expressive Therapies Capstone Theses.
DeGruy, J. (2005). Post Traumatic Slave Syndrome: America’s Legacy of Enduring Injury and Healing. Self-published.
Haney, C., Banks, W. C., Zimbardo, P. G. (1973). A study of prisoners and guards in a simulated prison. Naval Research Review. 30: 4–17.
Hester, L., (2015). Invisible Suffering: Practitioner Reflections on Peacebuilding Programs with Youth Exposed to Traumatic Stressors in Intergroup Conflict. Electronic Theses and Dissertations. 1030. https://digitalcommons.du.edu/etd/1030
Hirsch, M. (2008). The Generation of Postmemory. Poetics Today 29 (1): 103–128.
Hirschberger, G. (2018). Collective Trauma and the Social Construction of Meaning. Frontiers in Psychology. 9: Article 1441. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01441
Kellermann, N. P. F. (2001). Transmission of Holocaust Trauma – An Integrative View. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes: Vol. 64: 256–267.
Kellermann, P. F. (2007). Sociodrama and Collective Trauma. London: Jessica Kingsley, 2007.
Mattingly, D. (2019). No Novel for Ordinary Men? Representation of the Rank-and-File Perpetrators of the Holodomor in Ukrainian Novels. Euxeinos : Governance and Culture in the Black Sea Region, 9: 12-39. https://gce.unisg.ch/en/euxeinos/archive/27
Moreno, J. L. (1953). Who shall survive? Foundations of Sociometry, Group Psychotherapy and Sociodrama. Beacon, N.Y.: Beacon House Inc.
Payne, B. K., Vuletich, H. A., Brown-Iannuzzi J. L. (2019). Historical roots of implicit bias in slavery. Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA, 116 (24): 11693–11698. DOI: 10.1073/pnas.1818816116
Schori-Eyal, N., Klar, Y., Roccas, S., McNeill, A. (2017). The Shadows of the Past: Effects of Historical Group Trauma on Current Intergroup Conflicts. Personality and Social Psychology Bulletin. 43 (4), 538-554.
Volkan, V. (1997). Bloodlines: from ethnic pride to ethnic terrorism. New York: Farrar, Straus and Giroux.

References
Voloshina, L. (2016). «Prinuzhdeniye k empatii» kak forma psikhologicheskogo nasiliya sadistov. [“Compulsion to empathy” as a form of psychological abuse of sadists]. Ukraine Criminal. 27.12.2016. https://cripo.com.ua/opinion/?p=223597/
Gornostai, P. P. (2017). «Hibrydna» ideolohiya yak ob'yekt sotsialʹnoyi patopsykholohiyi. [“Hybrid” ideology as an object of social pathopsychology.]. Problemy politychnoyi psykholohiyi [Problems of political psychology]. 5(19), 223–236. [in Ukrainian]
Gornostai, P. P. (2019). Hrupovi zakhysni mekhanizmy yak forma reahuvannya na kolektyvni travmy [Group defense mechanisms as a response form to collective trauma]. Problemy politychnoyi psykholohiyi [Problems of political psychology]. 8(22), 89–114. https://doi.org/10.33120/popp-Vol22-Year2019-27 [in Ukrainian]
Dürrenmatt, F. (2019). Vizit staroy damy. [The Visit of the Old Lady]. Moscow: Azbuka.
Kampenhout van D. (2012). Slezy predkov. Zhertvy i presledovateli v kollektivnoy dushe. [The Tears of the Ancestors: Victims and Perpetrators in the Tribal Soul]. Moscow: Institute for Consulting and System Solutions.
Lebon G. (2016). Psikhologiya narodov i mass. [Psychology of peoples and masses]. Moscow: Academic Project.
Milgram, S. (2019). Pokora avtorytetu. Pohlyad eksperymentatora. [Obedience to Authority; An Experimental View]. Kharkiv: Family Leisure Club.
Naor, Ya. (2005). Teatr Holokosta [The Theater of the Holocaust]. Psihodrama i sovremennaya psihoterapiya – Psychodrama and Modern Psychotherapy. 4, p. 15–30. [in Russian]
Reich, W. Psikhologiya mass i fashizm. [The Mass Psychology of Fascism]. Moscow: AST.
Sighele, S. Prestupnaya tolpa. Opyt kollektivnoy psikhologii. [The Criminal Crowd. Collective Psychology Experience]. Moscow: Academic Project.
Freud, S. Psikhologiya mass i analiz chelovecheskogo «YA». [Masses Psychology and Analysis of the Ego]. Moscow: Azbuka.
Fromm, E. (2015). Begstvo ot svobody. [Escape from Freedom]. Moscow: AST.
Fromm, E. (2017). Anatomiya chelovecheskoy destruktivnosti. [The Anatomy of Human Destructiveness]. Moscow: AST.
Brunner, M. (2011). Criticizing Collective Trauma: A Plea for a Fundamental Social Psychological Reflection of Traumatization Processes. In: Barrette, C.; Haylock, B. & Mortimer, D. (Eds.): Traumatic Imprints. Performance, Art, Literature and Theoretical Practice. (pp. 199-207). Oxford: Inter-Disciplinary Press.
Burrowes, A. (2019). Post Traumatic Slave Syndrome: A Literature Review on African American Community Healing and Expressive Arts Therapy. Expressive Therapies Capstone Theses.
DeGruy, J. (2005). Post Traumatic Slave Syndrome: America’s Legacy of Enduring Injury and Healing. Self-published.
Haney, C., Banks, W. C., Zimbardo, P. G. (1973). A study of prisoners and guards in a simulated prison. Naval Research Review. 30: 4–17.
Hester, L., (2015). Invisible Suffering: Practitioner Reflections on Peacebuilding Programs with Youth Exposed to Traumatic Stressors in Intergroup Conflict. Electronic Theses and Dissertations. 1030. https://digitalcommons.du.edu/etd/1030
Hirsch, M. (2008). The Generation of Postmemory. Poetics Today 29 (1): 103–128.
Hirschberger, G. (2018). Collective Trauma and the Social Construction of Meaning. Frontiers in Psychology. 9: Article 1441. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01441
Kellermann, N. P. F. (2001). Transmission of Holocaust Trauma – An Integrative View. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes: Vol. 64: 256–267.
Kellermann, P. F. (2007). Sociodrama and Collective Trauma. London: Jessica Kingsley, 2007.
Mattingly, D. (2019). No Novel for Ordinary Men? Representation of the Rank-and-File Perpetrators of the Holodomor in Ukrainian Novels. Euxeinos : Governance and Culture in the Black Sea Region, 9: 12-39. https://gce.unisg.ch/en/euxeinos/archive/27
Moreno, J. L. (1953). Who shall survive? Foundations of Sociometry, Group Psychotherapy and Sociodrama. Beacon, N.Y.: Beacon House Inc.
Payne, B. K., Vuletich, H. A., Brown-Iannuzzi J. L. (2019). Historical roots of implicit bias in slavery. Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA, 116 (24): 11693–11698. DOI: 10.1073/pnas.1818816116
Schori-Eyal, N., Klar, Y., Roccas, S., McNeill, A. (2017). The Shadows of the Past: Effects of Historical Group Trauma on Current Intergroup Conflicts. Personality and Social Psychology Bulletin. 43 (4), 538-554.
Volkan, V. (1997). Bloodlines: from ethnic pride to ethnic terrorism. New York: Farrar, Straus and Giroux.