Соціально-психологічні детермінанти формування тоталітаризму
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність. Загроза формування тоталітарних режимів залишається цілком реальною для сучасної дійсності, а тому зростає запит на дослідження причин, які уможливлюють постання подібних явищ. Причому серед комплексу таких причин на найбільшу увагу заслуговують не конкретні соціальні передумови, що сприяли виникненню тих чи інших тоталітарних режимів, а загальні детермінанти, що лежать в основі формування тоталітаризму як політичного та історичного феномену.
Мета дослідження: визначити соціально-психологічні детермінанти формування тоталітаризму як політичного та історичного феномену.
Методологія та наукові підходи. У статті тоталітаризм розглянуто як одну із форм реакції (історичного відкату), яка закономірно виникає після революційних ліберально-демократичних перетворень. На основі теоретичного аналізу доведено, що детермінанти цих перетворень, так само як і детермінанти, що лежать в основі зазначених відкатів і визначають форму, якої вони набувають, мають соціально-психологічну природу.
Результати. У комплексі детермінант, що спричиняють формування тоталітаризму, виділено три аспекти. Перший із них представлений детермінантами, які призводять до переформатування традиційного суспільства, відходу від старої форми правління і побудови нових демократичних режимів. Це розвиток раціональності, який, відповідно, стає каталізатором для розвитку соціальної суб’єктності та людиноцентричних засад гуманізму. Другий аспект представлений детермінантами, які зумовлюють провали в розбудові демократичних відносин і подальшу реакцію. Це нестача політичної компетентності, а також нерівномірний розподіл соціальної суб’єктності та орієнтація населення на ліберально-демократичні цінності. Третій аспект пов’язаний з розвитком ідеологій, зокрема і тих, що належать до ультраправого та ультралівого крила політичного спектру. Детермінантою цих процесів є розвиток раціональності, що уможливлює розроблення різноманітних моделей суспільного устрою та шляхів їх ралізації.
Практична значущість результатів полягає передусім у виокремленні соціально-психологічних характеристик суспільства, які є запобіжником для формування тоталітаризму.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Anderson, B. (2001). Voobrazhayemyye soobshchestva [Imagined Communities]. Moscow: Kanon-Press-C, Kuchkovo pole. (іn Russian)
Arendt, H. (1996). Istoki totalitarizma [The origins of totalitarianism]. Moscow: TsentrKom. (іn Russian)
Chabbana, M. (2007). Psychological preconditions of totalitarianism and their effect on democratic transformations in European states. Eurolimes, 4, 148–163. (іn English)
Desmet, M. (2022). The psychology of totalitarianism. Chelsea Green Publishing. (іn English)
Friedrich, C. J., & Brzezinski, Zb. (1965). Totalitarian dictatorship and autocracy. Cambridge (Mass.): Harvard university press. (іn English)
Fromm, E. (1990). Begstvo ot svobody [Escape from freedom]. Moscow: Progress. (іn Russian)
Gornostay, P. P. (2017). «Hibrydna ideolohiіa» yak obіekt sotsialnoi patopsykholohii ["Hybrid ideology" as an object of social pathopsychology]. Problems of political psychology, 5 (19), 223–236. (іn Ukrainian)
Montuori, A. (2005). How to make enemies and influence people: Anatomy of the anti-pluralist, totalitarian mindset. Futures, 37, 18–38. (іn English)
Popper, K. (1994). Vidkryte suspilstvo ta yoho vorohy [The open society and its enemies]. Vol. 1-2. Kyiv: Osnovy. (іn Ukrainian)
Zhovtianska, V. V. (2015). Ideolohichni determinanty suspilnoho rozvytku [Ideological determinants of social development]. Scientific studios on social and political psychology, 35 (38), 24–34. (іn Ukrainian)
Zhovtianska, V. V. (2020). Psykholohiia reprezentatsii diisnosti [The psychology of representations of reality]. Kyiv: Talkom.