Інформаційна травма: феноменологія і психопатологія

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Павло Горностай

Анотація

Актуальність. Статтю присвячено темі інформаційних травм як особливого виду індивідуальних чи колективних психічних травм, зумовлених переважно інформаційними чинниками. Показано, що проблема інформаційних травм загострилася в сучасному світі у зв’язку з терористичними та гібридними війнами, зокрема в Україні – у зв’язку з інформаційною війною, яка ведеться російською пропагандою протягом останніх років.


Мета статті – розробити основні положення концепції інформаційних травм, розкрити їхні основні прояви та чинники.


У результаті аналітичного огляду тематичних досліджень та публікацій визначено, що інформаційна травма супроводжує всі інші види та форми колективних травм і є їхнім обов’язковим компонентом. Інформаційну складову розглянуто як один із найважливіших чинників поширення травми в популяції і механізм перетворення її на колективну травму. Звернуто увагу на те, що в поширенні інформаційної травми особливу роль відіграє вторинний травматичний стрес, що виникає у випадку ураження людини травмою, яка трапляється з іншими людьми. Наголошується, що психіка людини є суб’єктивною за своєю природою і дуже сприйнятливою до впливу інформаційної агресії. Розглядаються основні чинники інформаційної травматизації, а саме використання, тотальної дезінформації, поширення спеціально спотвореної інформації, створення «паралельних реальностей», перебування суспільства в ситуації «подвійних стандартів», замовчування та заборона суспільно важливої інформації. Як окремий вид інформаційної травми представлено травму пандемії COVID-19. Зауважено, що в разі інформаційної травматизації найбільш чутливою є емоційна сфера; у випадку колективних інформаційних травм у групі актуалізуються різноманітні емоційні стани, зокрема страх, агресія та соціальна фрустрація; ці емоційні стани є досить небезпечними і спричиняють з часом багато проблем.


Практична значущість дослідження пов’язана із збагаченням арсеналу способів підтримки постраждалих від наслідків інформаційних травм, наданням їм необхідної допомоги як індивідуально, так і в групах шляхом більш широкого застосування різних когнітивно-поведінкових та раціонально-емотивних технік з використанням елементів соціодрами та інших методів дії.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Горностай, П. (2020). Інформаційна травма: феноменологія і психопатологія. Проблеми політичної психології, 23(1), 38-53. https://doi.org/10.33120/popp-Vol23-Year2020-45
Розділ
Articles
Біографія автора

Павло Горностай, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

доктор психологічних наук, професор,

головний науковий співробітник

лабораторії психології малих груп та міжгрупових відносин,

Інститут соціальної та політичної психології НАПН України,

м. Київ, Україна