Чи готові українці до психологічної допомоги: соціально-демографічний аспект

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Тетяна Збродько

Анотація

Метою цього дослідження було вивчення рівня відкритості до психологічної допомоги та страху перед нею серед різних соціально-демографічних груп населення України.


Методологія. У статті представлено результати опитування 1000 респондентів віком від 16 до 88 років, проведеного в листопаді 2023 року методом телефонних інтерв'ю (САТІ). Дані, зібрані компанією Info Sapiens у рамках національного опитування Omnibus, є репрезентативними для України. Головне дослідницьке питання звучало так: «Чи маєте ви страхи (занепокоєння), пов'язані зі зверненням по психологічну допомогу до психолога або психотерапевта?» – і доповнювалося запропонованими варіантами відповідей. Опитування також містило блок запитань щодо соціально-демографічних характеристик. Вибірка сегментувалася за наявністю страху перед зверненням по психологічну допомогу та відкритістю до неї. Для аналізу використано метод двовимірного аналізу за критерієм хі-квадрат.


Отримані результати показують, що страх перед психологічною допомогою є важливим предиктором відкритості до неї, проте не завжди визначає остаточне рішення про звернення. Гендерні відмінності виявляються в тому, що чоловіки майже вдвічі рідше за жінок готові звертатися по допомогу. Страх перед психологічною допомогою також має гендерний складник: більшість чоловіків не бояться звертатися до психолога, тоді як жінки частіше відчувають страх перед спілкуванням з фахівцем. Інші значущі відмінності спостерігалися за рівнем достатку та освіти, віком, величиною населеного пункту, видом зайнятості, мовою спілкування, віком дітей, регіоном проживання, міграційним досвідом через війну.


Висновки. Отримані результати можна використати для розроблення рекомендацій щодо підвищення доступності психотерапевтичних послуг та готовності наших співгромадян до прийняття психологічної допомоги. Вони також допоможуть розробити та впровадити програми психологічної допомоги, що враховують особливості різних соціально-демографічних груп.


Перспективними напрямками подальших досліджень є поглиблене вивчення мотивів та бар'єрів, коли йдеться про звернення по психологічну допомогу, а також дослідження впливу стигми на ставлення до психологічної допомоги. Це сприятиме зниженню стигматизації психотерапії та підвищенню рівня психологічної культури в українському суспільстві.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Збродько, Т. (2024). Чи готові українці до психологічної допомоги: соціально-демографічний аспект. Проблеми політичної психології, 15(29), 136-150. https://doi.org/10.33120/popp-Vol15-Year2024-151
Розділ
Articles
Біографія автора

Тетяна Збродько, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Аспірантка відділу соціальної психології особистості

Посилання

Chudzicka-Czupała, A., Hapon, N., Chiang, S.-K., Żywiołek-Szeja, M., Karamushka, L., Lee, C. T., Grabowski, D., Paliga, M., Rosenblat, J. D., Ho, R., McIntyre, R. S., & Chen, Y.-L. (2023). Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 Russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Scientific Reports, 13(1). https://doi.org/10.1038/s41598-023-28729-3. (in English)
Eshel, Y., Kimhi, S., Marciano, H., & Adini, B. (2023). Predictors of PTSD and Psychological Distress Symptoms of Ukraine Civilians During war. Disaster Medicine and Public Health Preparedness, 17. https://doi.org/10.1017/dmp.2023.69. (in English)
Karatzias, T., Shevlin, M., Ben‐Ezra, M., McElroy, E., Redican, E., Vang, M. L., Cloitre, M., Ho, G. W. K., Lorberg, B., Martsenkovskyi, D., & Hyland, P. (2023). War exposure, posttraumatic stress disorder, and complex posttraumatic stress disorder among parents living in Ukraine during the Russian war. Acta Psychiatrica Scandinavica. https://doi.org/10.1111/acps.13529. (in English)
Kurapov, A., Danyliuk, I., Loboda, A., Kalaitzaki, A., Kowatsch, T., Klimash, T., & Predko, V. (2023). Six months into the war: a first-wave study of stress, anxiety, and depression among in Ukraine. Frontiers in Psychiatry, 14. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1190465. (in English)
Limaj, E., Yaroshenko, O. M., Melnychuk, N. O., Moskalenko, O. V., & Chung, J.-K. (2023). The trauma of war: implications for future generations in Ukraine (comparison with the Eastern European countries that were at war at the end of the 20th century). International Journal of Environmental Studies, 1–14. https://doi.org/10.1080/00207233.2023.2267388. (in English)
Logan, T. (2018). Factors Influencing Safety Efficacy: Examining Past Experience, Mind-Set, and Emotion Management. Journal of Interpersonal Violence, 088626051880284. https://doi.org/10.1177/0886260518802849. (in English)
Mohamed, A. A., Alomair, S. M., Alnijadi, A. A., Abd Aziz, F., Almulhim, A. S., Hammad, M. A., & Emeka, P. M. (2024). Barriers to Mental Illness Treatment in Saudi Arabia: A Population-Based Cross-Sectional Study. Cureus. https://doi.org/10.7759/cureus.53797. (in English)
Moritz, S., Nestoriuc, Y., Rief, W., Klein, J. P., Jelinek, L., & Peth, J. (2018). It can’t hurt, right? Adverse effects of psychotherapy in patients with depression. European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience, 269(5), 577–586. https://doi.org/10.1007/s00406-018-0931-1. (in English)
Pavlova, I., & Rogowska, A. M. (2023). Exposure to war, war nightmares, insomnia, and war-related posttraumatic stress disorder: A network analysis among university students during the war in Ukraine. Journal of Affective Disorders. https://doi.org/10.1016/j.jad.2023.09.003. (in English)
Prykhodko, I., Matsehora, Y., Kryvokon, N., Hunbin, K., Kovalchuk, O., Antusheva, N., & Filonenko, L. (2023). Manifestations of post-traumatic stress in military personnel after participating in hostilities in the Russian-Ukrainian war. European Journal of Clinical and Experimental Medicine, 21(4), 776–784. https://doi.org/10.15584/ejcem.2023.4.19. (in English)
Sweeney, A., Gillard, S., Wykes, T., & Rose, D. (2015). The role of fear in mental health service users’ experiences: a qualitative exploration. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology, 50(7), 1079–1087. https://doi.org/10.1007/s00127-015-1028-z. (in English)
Tytarenko, T., Vasiutynskyi, V., Hubeladze, I., Chunikhina, S., & Hromova, H. (2023). War-Related Life-Making Landscapes: Ukrainian Context. Journal of Loss and Trauma, 1–25. https://doi.org/10.1080/15325024.2023.2256219. (in English)
Xu, W., Pavlova, I., Chen, X., Petrytsa, P., Graf-Vlachy, L., & Zhang, S. X. (2023). Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. International Journal of Social Psychiatry, 002076402211439. https://doi.org/10.1177/00207640221143919. (in English)
Zasiekina, L., Duchyminska, T., Bifulco, A., & Bignardi, G. (2023). War trauma impacts in Ukrainian combat and civilian populations: Moral injury and associated mental health symptoms. Military Psychology, 1–12. https://doi.org/10.1080/08995605.2023.2235256. (in English)
Zasiekina, L., Zasiekin, S., & Kuperman, V. (2023). Post-traumatic Stress Disorder and Moral Injury Among Ukrainian Civilians During the Ongoing War. Journal of Community Health. https://doi.org/10.1007/s10900-023-01225-5. (in English)
Zbrodko, T. I. (2024). Masyv z danymy. Hotovnist do psykholohichnoi dopomohy v Ukraini: sotsialno-demohrafichnyi analiz [Data Set. Readiness for Psychological Assistance in Ukraine: A Socio-Demographic Analysis]. osf.io. https://doi.org/10.17605/OSF.IO/PR2W7. (in Ukrainian)