Теоретично-методологічні засади дослідження колективної інтуїціі як механізму прогнозування подій суспільного життя: суб'єктно-вчинковий підхід
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Метою статті є з’ясування теоретико-методологічних засад психологічного дослідження сутності і природи колективної інтуїції як механізму прогнозування подій суспільного життя з позицій суб’єктно-вчинкового підходу.
Актуальність такої розробки пояснюється насамперед тим, що колективна інтуїція ще не стала предметом уваги дослідників, на яку вона заслуговує і якої потребує. Найбільш імовірною причиною такої неуваги можна вважати проблемність у розумінні природи інтуїції взагалі, а також додаткову складність такого розуміння, привнесену її колективним характером.
Методологія. Психологічна природа колективної інтуїції розглядається у двох ракурсах, де позиції учення К. Г. Юнга про колективне несвідоме доповнюються положенням про конкретизацію його психічних змістів потенційною спроможністю індивіда до сутнісного, власне суб’єктно-вчинкового, способу буття. Розглядається також проблема «колективного розігрування соціальних практик» (Е. Дюркгейм) як процес і результат взаємодії індивідуальних інтуїцій, що не дорівнює їх арифметичній сумі.
У результаті дослідження уточнено визначення поняття «подія». Зокрема, розглянуто випадки її неправомірного обмеження минулим часом. Пропонується доповнити поняття подієвості такими критеріями, як суб’єктність і вчинковість у їх взаємозв’язку. Запропоновано критеріальну модель прогнозування подій суспільного життя на основі уявлень про їх суб’єктний, об’єктний, вчинковий і злочинний характер. Обґрунтовується положення, згідно з яким через нереальність передбачення і врахування всіх чинників, які можуть вплинути на формування подій суспільного життя в майбутньому, процес його прогнозування повинен спиратися як на раціональний, так і на ірраціональний підходи і відповідні механізми, зокрема на механізм колективної інтуїції. Сформульовано п’ять теоретико-методологічних положень, які можуть бути враховані в подальших дослідженнях можливості застосування колективної інтуїції в процесі прогнозування подій суспільного життя.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Gurevich P. Ratsionalnoe i irratsionalnoe v kulture / Pavel Gurevich. – Filosofskaya antropologiya, 2016, T.2, N 2. – S. 7-21.
Zen'kovskii V.V. Problema psikhicheskoi prichinnosti / V.V. Zen'kovskii. – K.: Un-t Sv.Vladimira, 1914. – 435 s.
Intuitsiya i tvorchestvo: http://www.etheroneph.com/gnosis/156-intuitsiya-i-tvorchestvo.html
Knyazeva E.N. Osnovaniya sinergetiki. Rezhimy s obostreniem, samorganizatsiya, tempomiry / E.N. Knyazeva, S.P. Kurdyumov . – SPb.: Aleteiya, 2002. – 414 s, s. 178.
Mozheiko M.A. Sobytiinost' // Istoriya filosofii. Entsiklopediya:ttp://psylib.org.ua/books/gritz01/sobytijnost%27.htm
Podієvіst' ta її umovi. Kriterії podієvostі: https://zarlit.com/item/397.html
Podіya // Slovnik ukraїns'koї movi: http://sum.in.ua/s/podija
Romenets’ V.A. Іstorіya psikhologії: {ХІХ – pochatok ХХ stolіttya: navch. posіb. Kiїv: Libіd', 2007. – 778 s.
Sergei Leonidovich Rubinshtein / Pod red. K.A. Abulkhanovoi.– M.: Rossiiskaya politicheskaya entsiklopediya (ROSSPEN), 2010. – 447 s.
Yung, K.G. Podkhod k bessoznatel'nomu / K.G. Yung. – Moskva : DirektMedia, 2007. – 165 c.
Yung K. G. Psikhologicheskie tipy / K.G. Yung . – Sankt-Peterburg: Yuventa; Izdatelskaya firma “Progress-Univers”, 1995. – 715 s.