Український ціннісний контекст визначення винуватців корупції
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність. Психологічні дослідження корупції зосереджуються на її особистісних і міжособових аспектах. Менше досліджено ціннісну природу корупції як суспільного явища. Завданням психології має бути встановлення відповідних соціально-психологічних залежностей.
Мета дослідження полягає у висвітленні та інтерпретації результатів широкомасштабного психосемантичного вивчення ціннісних аспектів пошуку винуватців корупції.
Методологія. Дослідження проведено в межах психосемантичного моніторингу масової політичної свідомості. За методом «лице-в-лице» опитано 1199 респондентів за всеукраїнською вибіркою (за винятком окупованих Криму та частини Донбасу). Запитання про ймовірних винуватців корупції було корельовано з 52 висловами з приводу різних обставин громадсько-політичного та особистого життя респондентів. Застосовано факторний і порівняльний аналіз.
Результати. Респонденти, які обстоюють проукраїнські цінності, активніше звинувачували громадян України, ніж владу Зеленського або владу Порошенка. Навпаки, проросійські особи більш схильні покладати провину на владу Порошенка, ніж на владу Зеленського або на громадян України. Вони також винуватили колишні українські влади або уникали відповідати про винуватців.
Реформаторськи налаштовані респонденти більше звинувачували громадян України, ніж владу Зеленського або владу Порошенка. Натомість ті, хто перебуває на антиреформаторських позиціях, приписували більшу провину всім українським владам, ніж громадянам України. Носії протестних настроїв виразніше наділяли провиною владу Зеленського, ніж громадян України. Інтернальні респонденти активніше звинувачували владу Порошенка, ніж владу Зеленського або громадян України. Звинувачення з боку екстернальних осіб мали обернений порядок.
Висновки. Ціннісний контекст пошуку винуватців корупції в Україні зумовлено поділом за проукраїнськими і проросійськими цінностями, реформаторськими і антиреформаторськими поставами, рівнем протестних настроїв, локусом контролю поведінки. Прихильність респондентів до певних світоглядних цінностей зумовлює спрямування їхніх оцінок суб’єктів громадсько-політичного життя. Істотним чинником таких оцінок є владно-олігархічний контекст. Простежуються намагання респондентів, що мають вигляд захисних самовиправдань, протиставити себе і загалом пересічних громадян іншим суб’єктам імовірної корупції.
Перспективи досліджень можуть полягати у визначенні причин надмірного зосередження громадян на ціннісних упередженнях та розробленні засобів спонукання їх до більш конструктивних способів розв’язання проблем корупції.
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Bezrukova, O. A. (2015). Sotsialna vidpovidalnist v suchasnomu ukrainskomu suspilstvi: sotsiolohichna kontseptualizatsiia ta dosvid empirychnoho doslidzhennia [Social responsibility in modern Ukrainian society: sociological conceptualization and experience of empirical research]. (Dys. dokt. sotsiol. nauk [Dis. of Dr. of Sociol. Science]). Klasychnyi pryvatnyi universytet, Zaporizhzhia [Classical Private University, Zaporizhzhia]. (In Ukrainian)
Humeniuk, L. I. (2009). Psykholohichni rehuliatory povedinky koruptsiohennoi osobystosti v systemi orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrainy [Psychological regulators of a corruptiogenic person’s behavior in the system of internal affairs bodies of Ukraine]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. Seriia psykholohichna [Scientific Bulletin of Lviv State University of Internal Affairs. Psychological Series], 2, 131-143. (In Ukrainian)
Plekan, V. (2021). Osoblyvosti ta prychyny vynyknennia koruptsii v pravookhoronnykh orhanakh Ukrainy [Features and causes of corruption in law enforcement agencies of Ukraine]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo [Entrepreneurship, Economy and Law], 4, 231-238. Retrieved from DOI https://doi.org/10.32849/2663-5313/2021.4.36. (In Ukrainian)
Seriohin, S. M., Petrenko, O. S., Sokolovskyi, S. I. (2018). Psykholohichna zalezhnist publichnykh sluzhbovtsiv iak faktor koruptsiinoi povedinky [Psychological dependence of public servants as a factor of corrupt behavior]. Aspekty publichnoho upravlinnia [Aspects of Public Administration], 6 (11-12), 102-110. Retrieved from DOI: 10.15421/151879. (In Ukrainian)
Abraham, J., Suleeman, J., Takwin, B. (2018). The Psychology of Corruption: The Role of the Counterfeit Self, Entity Self-Theory, and Outcome-Based Ethical Mindset. Journal of Psychological & Educational Research, 26 (2), 7-32. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=3314532. (In English)
Manara, M. U., van Gils, S., Nübold, A., & Zijlstra, F. R. H. (2020). Corruption, Fast or Slow? Ethical Leadership Interacts With Machiavellianism to Influence Intuitive Thinking and Corruption. Frontiers in Psychology, 11. Retrieved from https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.578419. (In English)
Modesto, J. G., Keller, V. N., Saraiva, R. B., & Pilati, R. (2020). Belief in a corrupt world: A cross-cultural mediation model of beliefs about justice, punishment, and corruption. Personality and Individual Differences, 164 (1). Retrieved from https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110127.