Просторові виміри соціальних уявлень української молоді про благополуччя
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена недостатнім рівнем вивчення буденних соціальних уявлень про благополуччя мешканців різних («своїх» та «чужих») територій, зокрема психологічних чинників цих уявлень.
Мета статті полягає у висвітленні результатів емпіричного вивчення соціальних уявлень вітчизняних студентів про благополуччя мешканців різних країн і регіонів та зв’язку цих уявлень з соціально-культурними (територіальними) й особистісними (рівні суб’єктивного благополуччя та патріотизму) чинниками.
Метод і методологія. Шляхом онлайн-опитування було досліджено 259 студентів з усіх основних регіонів України («Північ», «Центр», «Захід», «Південь» та «Схід»). Середній вік опитаних складав 19 років. Досліджуваним пропонувалося 3 методики: 1) суб’єктивне шкалювання рівня благополуччя більшості громадян ряду країн та регіонів, а також місця власного проживання/навчання; 2) шкала суб’єктивного благополуччя Е. Діннера (SWLS); 3) шкала «патріотизму» опитувальника «Громадянська ідентичність» І. Петровської.
Основні результати. У буденній свідомості сучасної молоді має місце ідеалізація країн ЄС та США з одного боку (прояв топофілії) та негативний «ефект ореолу» стосовно тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму з іншого (топофобія). Оцінка благополуччя мешканців власного населеного пункту є трохи вищою, ніж співгромадян в Україні загалом. Соціальні уявлення вітчизняних студентів про благополуччя мешканців різних країн та регіонів являють собою ціннісно-когнітивні утворення, зміст яких зумовлений комплексом соціальних і особистісних чинників. Ними є: загальнодержавний та регіональний соціально-політичний дискурс, соціокультурні стереотипи, особистий досвід, рівень суб’єктивного благополуччя індивіда, а також рівень патріотизму.
Перспективи подальших досліджень вбачаються у вивчені соціальних уявлень про благополуччя серед інших соціодемографічних груп, а також зв’язку змісту цих уявлень із «політизованими» соціально-політичними характеристиками особистості (колективний нарцисизм, орієнтація на соціальне домінування тощо).
Завантаження
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Посилання
Petrovsʹka, I. R. (2016). Rozrobka ta psykhometrychna perevirka opytuvalʹnyka «Hromadyansʹka identychnistʹ» [Development and Psychometric Check of the Questionnaire “Civic Identity”]. Naukovyy visnyk Khersonsʹkoho derzhavnoho universytetu. Seriya: psykholohichni nauky [Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: psychological sciences], 1, Vol.1, 70-75 (in Ukrainian).
Petrenko, V. F., Mytyna, O. V. (2018). Politicheskaya psikhologiya: psikhosemanticheskiy podkhod. [Political psychology: psychosemantic approach]. Moscow: Sotsium (in Russian).
Pidhrushnyy, H. P., Mezentsev K. V. (2015). Pryvablyvistʹ terytoriyi dlya prozhyvannya lyudyny: metodolohichni ta prykladni aspekty doslidzhennya [Attractiveness of the Area for Human Habitat: Methodological and Applied Research Aspects]. Ukrayinsʹkyy heohrafichnyy zhurnal [Geographical Ukrainian Journal]. 1, 32-41 (in Ukrainian).
Perils of Perception 2016. A 40-country study. Retrieved from: https://www.ipsos.com/sites/default/files/2016-12/Perils-of-perception-2016.pdf
Tuan, Yi-Fu (1974). Topophilia: a study of environmental perception, attitudes, and values. NJ: Prentice-Hall, Englewood Cliffs.