Аналіз показників психологічного добробуту дитини в нормативно-правових документах

Анотація

Актуальність. Освітня реформа «Нова українська школа» поставила питання добробуту школяра в основу всієї освітньої політики. Це потребує імплементації в чинні нормативно-правові акти вихідних положень освітньої реформи як таких, що спрямовують реалізацію психологічного добробуту дитини в школі.

Мета статті – визначити міру представленості характеристик психологічного добробуту дитини в нормативно-регулятивних документах системи освіти.

Завдання: дослідити поняття психологічного добробуту в психологічній літературі та здійснити аналіз його представленості в нормативно-правових документах.

Методологічною основою дослідження стали загальні положення теорії пізнання, а методом дослідження – контент-аналіз текстів нормативних документів.

Результати. Здійснено теоретичний аналіз поняття психологічного добробуту як показника задоволеності життям у нормативно-психологічному контексті. Психологічний добробут пов’язано із системою правил, що регулюють взаємовідносини в системі «учень – учитель», порушення яких призводить до психологічного дискомфорту та формування дефіцитарної мотивації (мотивації уникнення невдач). Зауважено, що прагнення захистити дитину та вберегти її від усіляких негараздів може втілюватися не в профіцитарній, а в дефіцитарній формі як такій, що запобігає певним ризикованим діям, унеможливлює та забороняє їх. Встановлено, що нормативні документи не керуються поняттям «добробут» а віддають перевагу іншим термінам, зокрема терміну «всебічний розвиток дитини». Новизна статті полягає в тому, що порушується питання регулювання діяльності учасників освітнього процесу задля забезпечення комфортної взаємодії, спрямованої на профіцитарний підхід. Розглянуто дефініцію психологічного добробуту в правовому полі з урахуванням фізичного розвитку особистості школяра. Отже, постає необхідність переходу від дефіцитарного до профіцитарного підходу в ухваленні рішень та розбудові безпечного середовища як умови відчуття психологічного комфорту та адекватного сприймання навчального матеріалу.

Висновки. Термін «психологічний добробут», який фіксує перебування дитині в добрі, доцільно ввести в контекст законодавчих актів як більш відповідний концепції НУШ.