Провини етнополітичних суб’єктів в оцінках українських студентів

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Вадим Васютинський

Анотація

Вступ. Загострення політичних подій унаслідок російської воєнної агресії актуалізувало проблему переживання та сприймання провин різних учасників суспільних процесів.


Мета. У дослідженні висвітлено оцінки українськими студентами ступеня взаємних провин етнополітичних суб’єктів під час і внаслідок їхньої взаємодії.


Методологія. Відповідні показники отримано за допомогою семантичного диференціала. Описано результати порівняння даних двох опитувань: 582 осіб у 2019 р. та 2055 осіб у 2022 р.


Результати. На оцінки етнополітичних суб’єктів, які посідають значущі місця у свідомості українців, найбільше впливають зміст і перебіг актуальних воєнно-політичних процесів. Оцінювані суб’єкти поділилися на дві групи: ті, що є або здаються причетними до російської воєнної агресії (російська влада на чолі з Путіним, росіяни, білоруси, російськомовні громадяни України), і ті, що різною мірою підтримують Україну. Провини російської влади на чолі з Путіним було оцінено високо у 2019 р., але ще вище – у 2022 р. В абсолютному вираженні найдужче посилилися звинувачення в бік росіян: поменшало ілюзій щодо різниці між позицією російської влади і російського народу. Змінилася оцінка білорусів із нейтральної у 2019 р. на негативну у 2022 р. Дещо посилилися звинувачення в бік російськомовних громадян України. Натомість значуще послабилися звинувачувальні тенденції в ставленні до поляків і євреїв. Різниця між оцінками респондентів із різних регіонів показує нижчу готовність студентів із південно-східних областей звинувачувати суб’єктів, які тяжіють до російського політичного простору. Проте в їхніх оцінках так само переважає звинувачувальний зміст.


Висновки. Узагальнення результатів дало підстави говорити про: наявність загальноукраїнського простору звинувачень проти російських і проросійських суб’єктів актуальних воєнно-політичних процесів; триваючу поляризацію оцінок провин етнополітичних суб’єктів із зсувом їх у бік проукраїнського/антиросійського полюса; колективну атракцію в ставленні до етнополітичних суб’єктів, які підтримують Україну.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Васютинський, В. (2022). Провини етнополітичних суб’єктів в оцінках українських студентів. Проблеми політичної психології, 12(26), 216-226. https://doi.org/10.33120/popp-Vol26-Year2022-99
Розділ
Articles
Біографія автора

Вадим Васютинський, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

Доктор психологічних наук, професор

Посилання

Deviate zahalnonatsionalne opytuvannia: otsinky mizhnarodnoho partnerstva (26 kvitnia 2022) [Ninth National Survey: Assessments of International Partnerships (April 26, 2022)]. Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/devyatyy_obschenacionalnyy_opros_ocenki_mezhdunarodnogo_partnerstva_26_aprelya_2022.html/ (in Ukrainen)
Hermanik, K.-J. (2009). Ethnopolitics of the Hungarians, Szeklers, and Saxons in Transylvania, Historical Yearbook, VI, 161–174. (in English)
Nahorniak, T. L., & Zaichenko, I. A. (2020). Stavlennia ukraintsiv do zbroinoho konfliktu iak chynnyk strymuvan i protyvah u protsesi stanovlennia instytutu narodovladdia v Ukraini [The attitude of Ukrainians to the armed conflict as a factor of checks and balances in the process of establishing the institution of people's rule in Ukraine], Politychne zhyttia, 2, 19–27. DOI 10.31558/2519-2949.2020.2.3 (in Ukrainen)
Otsinka provyny narodiv Rosii ta Bilorusi (1 bereznia 2022) [Assessment of the guilt of the peoples of Russia and Belarus (March 1, 2022)]. Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/ocenka_viny_narodov_rossii_i_belarusi_1_marta_2022.html (in Ukrainen)
Paniotto, V. (2020). Stavlennia naselennia Ukrainy do Rosii ta naselennia Rosii do Ukrainy (2008–2020) [The attitude of the population of Ukraine to Russia and the population of Russia to Ukraine (2008–2020)], Naukovi zapysky NaUKMA. Sotsiolohiia, 3, 3–14. DOI: https://doi.org/10.18523/2617-9067.2020.3.3-14 (in Ukrainen)
Petrović, D. S., Pavićević M. S. (2018). Relations between ethnocentrism and national attachment, Зборник радова Филозофског факултета у Приштини, 48 (4), 273–294. DOI:10.5937/ZRFFP48-18618 (in English)
Riabchuk, M. (2003). Dvi Ukrainy: realni mezhi, virtualni viiny [Two Ukraines: real borders, virtual wars], Kyiv: Krytyka. (in Ukrainen)
Simnadtsiate zahalnonatsionalne opytuvannia: identychnist, patriotyzm, tsinnosti (17–18 serpnya 2022) [Seventeenth National Survey: Identity, patriotism, values (August 17–18, 2022)]. Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/s_mnadcyate_zagalnonac_onalne_opituvannya_dentichn_st_patr_otizm_c_nnost_17-18_serpnya_2022.html (in Ukrainen)
Trynadtsiate zahalnonatsionalne opytuvannia: zovnishniopolitychni oriientatsii (18–19 chervnia 2022) [Thirteenth national survey: foreign policy orientations (June 18–19, 2022).] Retrieved from https://ratinggroup.ua/research/ukraine/trinadcatyy_obschenacionalnyy_opros_vneshnepoliticheskie_orientacii_18-19_iyunya_2022.html (in Ukrainen)